Про ймовірне значення символів на прапорі Богдана Хмельницького

               Валентин Мойсеєнко, дослідник символів

               УДК 903.2:904:908

У статті обгрунтовано ймовірне значення прадавніх символів - хреста, горизонтального півмісяця та десяти шестикутних зірок у колі на прапорі Богдана Хмельницького, який експонується у Військовому музеї м. Стокгольм.

Ключові слова: прапор, Богдан Хмельницький, прадавні символи, хрест, півмісяць, шестикутна зірка, коло.

В статье обосновывается значение древних символов - креста, горизонтального полумесяца и десяти шестиконечных звезд в круге на флаге Богдана Хмельницького, который экспонируется в Военном музее г. Стокгольм.

Ключевые слова: флаг, Богдан Хмельницкий, символ, крест, полумесяц, шестиконечная звезда, круг.

               The article is devoted to probable etymology grounding of ancient symbols - cross, halfmoon and ten hexagons are represented in the circle of Bohdan Khmelnytskiy flag, which is exhibited in the War Museum of Stockholm.

Key words: flag, Bohdan Khmelnytskiy, symbol, cross, half moon, haxegon, circle.

             У Національному музеї історії України у 2004-2005 рр. експонувався прапор Богдана Хмельницького з Військового музею м. Стокгольм (рис. 1):

Рис. 1 - Прапор Богдана Хмельницького. Військовий музей м. Стокгольм.

              Він є єдиною з відомих реліквій, яка, на думку вчених насправді належала гетьману. Привертає на себе увагу скромність прапора, що аж ніяк не властиво козацькій традиції. Центральна його частина зшита із двох шматків льону, а ініціали імені гетьмана, абревіатура його титулу та символи нашвидкоруч намальовані олійними фарбами, а не вишиті шовковими нитками, як зазвичай. Більш за все прапор був виготовлений відразу після поразки козацького війська під Берестечком 1651 року, де було втрачено все - клейноди, артилерія і весь обоз разом із казною. На білій лляній тканині зображено коло діаметром 60 см, до якого вписано великий хрест, вісім золотих (по чотири з кожного боку) та дві червоні шестикутні зірки.  Під хрестом - срібний горизонтальний півмісяць-молодик ріжками догори.  В кутах прапора обабіч кола розміщені золоті кириличні літери «Б» і «ХГ» вгорі, «В» і «З» внизу, а всередині кола під раменом хреста - червоні літери: ліворуч «ЕК» і праворуч «МЛО». Разом вони складають ініціали імені та абревіатуру титулу «Б.Х.Г.ЕК.МЛО.ВЗ» - Богдан  Хмельницький Гетьман Єго Королівської Милості Війська Запорозького.

           Ось що пише про ці символи відомий дослідник реліквій гетьмана Юрій Савчук: «Непрочитаним також залишається зміст емблематичної композиції, що, на нашу думку, приховує певний символічний задум, виражений посередництвом кількості та кольору зірок та певні форми хреста. Розкривши цю таємницю, ми мали б змогу зазирнути крізь своєрідну призму символічних образів, які у середньовічній символіці посідали особливе місце та відігравали аж ніяк не другорядну роль..., зануритись у первісний, не займаний пізнішими інтерпретаціями світ ідеологічних уявлень сучасної Хмельницькому епохи. Однак уже сам факт виявлення прапора Богдана Хмельницького видається у цьому контексті особливо важливим. Він слугує важливою ілюстрацією кристалізації державницької позиції козацького гетьмана, ламає усталені десятиріччями погляди на генезис запорозької символіки, яка нібито тривалий час була позбавлена власного ядра, послуговувалася емблематичною традицією могутніх «сюзеренів» [1, с. 53-54 ].

              Зважаючи на це, залишається спробувати віднайти тотожні символи на інших прапорах і корогвах Війська Запорозького, реєстрового козацтва та родових знаках православної шляхти й спробувати з'ясувати, чи є вони традиційно українськими. В музеях України, насамперед Харківському історичному та Дніпропетровському ім. Дмитра Яворницького, експонується ряд таких реліквій, переважно ХVIII ст. Так, на прапорі Самарського куреня Запорозької Січі, виготовленому 1772 року, вишиті хрест, півмісяць, одна велика зірка та 23 маленькі, розміщені в три ряди в кількості - 10, 3, 10, разом 24 шестипроменеві зірки. На прапорі, виготовленому коштом Джереліївського, Сергієвського та Кирилівського куренів у 1772-1774 рр., крім хреста, в колі бачимо 18 зірок, дві з них окремо, а інші розміщені в три ряди - 7, 2 і 7. Можна висунути припущення, що менші зірки на цих прапорах символізують козацькі сотні, а більша - Військо Запорозьке. На прапорі цього ж часу, виготовленого коштом старшин Шкуринського, Титарівського і Мишастівського куренів, зображено півмісяць та дві великі шестикутні зірки. У центрі  великої корогви Запорозької Січі бачимо великий білий хрест на червоному тлі з півмісяцем, шестикутною зіркою, сонцем і півмісяцем в кутах [2, с. 9-111]. Ці ж символи можна побачити на знаменах козацьких полків, зокрема Чернігівського, родових знаках козацької старшини, зокрема батька Івана Дорошенка, родини Дворецьких «Слонина», родини Чорнух, гербах українських міст - Батурина, Конотопа, Комишні, Зінькова та Варви. Невипадково, хрест на півмісяці та 24-кутна зоря-сонце традиційно прикрашали головну церкву Покрови Божої Матері впродовж всього існування Запорозької Січі (рис. 2):

              Рис. 2 - Козацький хрест, що прикрашав головну церкву Покрови Божої Матері під час зруйнування Запорозької Січі в 1775 році. Краєзнавчий музей м. Мелітополь.

             Не менш популярні півмісяць і одна чи дві шестикутні зірки, які прикрашають родовий знак «Державиця» родини Дубин, родини Домонтовичів «Остоя»,  козацьких містечок Басані, Куріньки та Потоків і навіть герб володарів Молдови [2, с. 9-111]. Проте, найбільш вживаною є традиційна композиція: хрест та горизонтальний півмісяць ріжками догори під ним.

            Мало сумнівів у тому, що вищевказані символи прийшли до козаків із княжої доби. Адже козацька старшина не лише пишалася своїм давньоруським родоводом, а й вважала себе нащадками шляхетних воїнів-сарматів. Про це свідчать письмові відгуки того ж Богдана Хмельницького. На жаль, до нашого часу не дійшло жодного князівського прапора часів Київської Русі. Збереглися лише їх численні невеликі зображення в копіях давньоруських літописів, що не відображають деталей на полотнищах. Проте древка багатьох князівських прапорів прикрашає хрест на півмісяці. Після цього виникає закономірне запитання: поява цих символів пов'язана з прийняттям Київською Руссю християнства чи вони є місцевими і дісталися подніпровським слов'янам у спадок від їхніх попередників? В європейській і, особливо, російській християнській літературі та історіографії із середніх віків укорінилася беззаперечна думка про те, що вказані символи потрапили на нашу землю разом з новою релігією. Адже горизонтальний півмісяць ріжками догори був символом Константинополя, хрест на півмісяці прикрашав бані візантійських церков, а зірка біблійного царя Давида є шестикутною [3, с. 22-24]. Якщо це так, то ми є відносно молодим етносом, який усі вищеназвані символи мусив запозичити у своїх більш мудріших і цивілізованіших сусідів. Зі зрозумілих причин вказане питання не могло стати предметом наукових досліджень і в радянській час. Адже акцентування уваги на популярності у наших пращурів символів хреста і півмісяця в дохристиянський час могло коштувати дослідникам не лише посади з  партквитком, а й свободи. Саме тому вітчизняні історики до сьогодні обходять своєю увагою наявність хреста - символу правителя [3, с. 5-7] на княжій печатці затятого язичника Святослава Ігоревича - батька майбутнього хрестителя Русі Володимира Великого (рис. 3):

Рис. 3 - Прорис печатки князя Святослава. Національний музей історії України

            У 1994 році на околиці Львова археологами було знайдено найдавніше  на теренах України зображення хреста, видряпане на уламку рогу північного оленя [4, с. 27-30]. Радіовуглецевий аналіз показав, що йому майже 12 тисяч років. З тих часів хрестом традиційно позначався правитель або головне заняття (у випадку з оленем, це полювання на нього), а хрестом в колі - сонце [3, с. 5-7]. Найбільшою шаною символ хреста користувався в племен зрубної історичної спільноти. Адже на їхній кераміці він був кожним третім [5, с. 291]. Вказані племена, більш відомі як арії, протягом ІІ тис. до Різдва Христового рознесли його Євразією від Індії до Апеннін. Проте, значно цікавіше інше. Вже трипільці, крім звичайних, почали зображувати на кераміці прикрашені хрести. Свого апогею ця традиція досягла в XVII-ХІХ ст., коли вишуканими хрестами-поемами з найрізноманітніших матеріалів прикрашалося усе: від церковних бань до писанок і рушників. У цьому буянні хрестоприкрашання  християнське і язичницьке злилося в щось світле, святе і дуже українське.

Не менш захоплююча історія іншого символу - горизонтального півмісяця ріжками догори. Саме такий півмісяць кріпився на древках прапорів руських князів, утворюючи своєрідний тризуб. У такому вигляді його можна побачити на мініатюрі з візантійської хроніки Манасія за 969 рік, де військо того ж князя Святослава переслідує болгар під Філіпопелом (сучасним Пловдивом) [6, с. 71], (рис. 4):

Рис. 4 - Мініатюра з візантійської хроніки Манасія за 969 р.

Отже, князю Володимиру після хрещення в Корсуні (Херсонесі), залишалося лише припасувати до верхівки древка зі своїм прапором поперечину і утворити таким чином хрест над півмісяцем.

Найперше датоване зображення горизонтальних півмісяців ріжками догори на нашій землі можна побачити на фрагменті горщика з поселення Стрільча Скеля на Дніпрі Сурської археологічної культури. Його вік 7,5 тисяч років [7, с. 135] (рис. 4):

Рис. 4 - Фрагмент горщика з поселення Стрільча Скеля на Дніпрі Сурської археологічної культури. 5600 рр. до н. е.

Не меншою популярністю цей символ користувався і у трипільців. Одним із найвідоміших є таке зображення на мисці з Національного музею історії України, на якому символи півмісяця об'єднані із символом сонця (хрест у колі) (рис. 5):

Рис. 5 - Трипільська миска із поселення Кошилівці-Обоз. Національний музей історії України. IV тис. до н. е. 

Це  зображення для трипільців  символізувало небесне подружжя - Батька-Місяця і Матінку-Сонця. Колядку про цей споконвічний космічний союз можна ще й сьогодні почути в деяких регіонах України:

Ясен місяць - пан господар,

Красне сонце - жінка його,

Дрібні зірки - його діти.

Ось які шестикутні зірки побачили археологи на трипільському горщику, знайденому поблизу с. Липчани на Вінниччині [8, с. 260], (рис. 6):

Рис. 6 - Верхня проекція на посуд і знаки на трипільському горщику з поселення Липчани. Початок IV тис. до н. е.

              Проте, незрівнянно більшою популярністю у трипільців користувалися чотирьох-, шести- і восьмипроменеві овальні сварги, які зображують зірки, що обертаються. Можливо, саме тому в козацьку добу шестикутні зорі прикрасили  прапори і гербові знаки української шляхти і старшини, а восьмикутні - віфлеємські зірки у народних вертепах.

              Відомий вітчизняний етнограф Хведір Вовк більше століття тому занотував  прадавні вірування українців у те, що коли на небі народжується нова зірка, то те ж саме відбувається й на землі. І навпаки, коли  на Землю падає зоря (метеорит чи комета), то помирає хтось із людей. І якщо людина прожила праведне життя, то її душа обов'язково потрапить на небо [9, с. 173]. Сьогодні ми вже знаємо,  що в це саме вірили і трипільці шість тисяч літ тому. Символом такого перевтілення був горизонтальний півмісяць ріжками догори. З прийняттям християнства прадавні символи лише поглибили і розширили своє первинне значення. Про це свідчить така православна молитва, що виголошується батюшкою на Різдво:

Різдво твоє, Христе Боже наш, засвітило світові

Світло розуміння: в ньому бо ті, що звіздам служили,

Від звізди навчилися поклонятися тобі - Сонцю правди,

І пізнавати тебе - Схід з висоти. Господи, слава тобі.

              Вищевказане надає нам необхідну інформацію для спроби розшифрування  значення прадавніх символів на прапорі Богдана Хмельницького. Тепер очевидно, що для гетьмана і його сучасників хрест над півмісяцем в оточенні шестикутних зірок символізував не лише покровительство Господа над громадянами незалежної козацької республіки, а і їхнє, освячене тисячоліттями, право вільно жити на землі пращурів, а  магічне сонячне коло охороняло козаків від зовнішніх ворогів.

                Не має сумніву, що символіка прапора Богдана Хмельницького сьогодні є не менш актуальною, ніж 350 років тому. Адже які ще символи здатні краще об'єднати українців, росіян, татар і євреїв в одне ціле та сприяти міжконфесійній злагоді? І за допомогою яких інших символів можна краще репрезентувати Україну в християнському та мусульманському світах?