Український науковий журнал
ОСВІТА РЕГІОНУ
ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ
Національна ідея для півдня України є проблемною і не однозначною. Зважаючи на історичне минуле, демографічний показник заселення півдня України та сучасне співвідношення національно-етнічних груп та меншин, вона не є провідною чи домінуючою в південному регіоні. Тим не менш, всі національні, етнічні та соціальні спільності, що проживають на Таврійських землях, є громадянами України, а отже вагомою частиною народу України. Подальшу свою долю і майбутнє своїх дітей вони пов'язують з суверенною Україною. Отже, питання об'єднання, єдності, інтеграції людей є актуальною для всієї України, а так і для півдня України, зокрема і Херсонської області.
Об'єднана національною ідеєю, сучасна українська філософська, політична, юридична наука є складним проблемним полем різних методологічних підходів, світоглядних принципів, духовних цінностей, стратегічних і тактичних прийомів на шляху до реалізації національної мети: будови єдиної, сильної і цілісної Української держави.
Питання національної ідеї стали в центрі наукових досліджень багатьох українських правників, політологів, філософів, літераторів, зокрема В. Бебика, О. Гриніва, В. Пасічника, О. Забужко, О. Кириченка, А. Колодія, Б. Кухти, В. Лісового, Ю. Римаренка, А. Фартушного та багатьох інших.
Об'єктом дослідження є національна ідея. Предметом - є з'ясування власного бачення студентством національної ідеї яка б могла об'єднати український народ (на прикладі опитування студентів Херсонського державного університету).
Метою дослідження є з'ясування думок сучасної молоді, студентства їх розуміння і бачення національної ідеї яка б могла об'єднати український народ для подальшого майбутнього в єдиній державі.
Мета дослідження зумовила використання філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, а саме діалектичного, соціологічного методу, методів анкетування, аналізу, синтезу, систематизації, та узагальнення.
Ми говоримо про національну ідею, коли який-небудь народ помічає свою єдність, свій внутрішній зв'язок, свій історичний характер, свої традиції, своє становлення і розвиток, свою долю і призначення, робить їх предметом своєї свідомості, мотивуванням своєї волі. На думку Василя Пасічника, саме національна ідея покликана осмислити місце, призначення і перспективу української нації на рубежі тисячоліть в контексті власного досвіду, світової історії та сучасних загальнонаціональних процесів, і на цій основі об'єднати та консолідувати народні маси в єдиний національний організм задля розв'язання нових завдань і викликів історії [1, 29].
Національна ідея - акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної суверенізації. Але нажаль, на сьогоднішній день відсутня уніфікована і загальноприйнята методологічна модель, яка б послужила засобом для інтеграції різноманітних теоретичних напрацювань українських вчених відносно національної ідеї. Доречно з цього приводу О.Забужко зазначала, що рідко який видатний український мислитель не торкався української національної ідеї, однак і досі у вітчизняній науці національна ідея не набула чіткої кристалічно-понятійної форми як певної теоретико-методологічної системи [2, 11]. В результаті дослідники довільно трактують національну ідею і тому перед нами часто постає широкий діапазон суперечливих тлумачень цього поняття.
З'ясувати суть та зміст поняття «національна ідея» є завданням не простим. В значній мірі це поняття обумовлене тісним взаємозв'язком таких категорій як «нація» і «ідея». Тому слід дати їх академічне визначення.
В теорії пізнання ідея - (від грец. idea - букв. «те, що видно» образ)- 1) основна думка, визначальне поняття, яке лежить в основі теоретичної системи, 2) чуттєвий образ, що виникає в свідомості як відображення чуттєвих предметів [3, 153]. Отже, ідея є найвищою формою пізнання, яка охоплює сутність предмета, явища, події чи процесу, що дозволяє синтезувати різні та суперечливі факти в певну трунку теоретичну систему. Практичній площині під ідеєю ми розуміємо певний ідеальний образ -задум, який суб'єкт має намір реалізувати в життя за допомогою практичних дій.
Нація - ( від лат. nation - плем'я, народ) - історично вища форма етносоціальної спільності людей, незалежно від їхнього етнічного походження, об'єднаних політичними інтересами, усвідомленням своєї спільності на певній території(землі) з певною державною організацією (суверенітетом), єдиним громадянством, юридичними правами та обов'язками, культурою і традиціями [3, 287].
В філософії національної ідеї полягає сутність і сенс існування українського народу, усвідомлення ним свого призначення, належності до конкретної етнічної єдності. Вона охоплює важливі ознаки нації - це особливий менталітет і характер, історична пам'ять і міфологія, духовні, державотворчі і політичні традиції, мова, економіко-господарські, побудові відмінності. Отже, вважаємо, що національна ідея відображає внутрішню єдність, спорідненість і відмінність даного народу від інших народів, саме це може лягти в основу його національної ідентичності як усвідомлення своєї сутнісної національної неповторності, тобто «національного Я».
З даного розуміння можна виділити структурні елементи, а саме національна ідентичність, національне призначення, національний ідеал, національні цінності, національні пріоритети, національні інтереси, національна безпека і врешті решт національні перспективи.
Різні народи у поняття «нація» вкладають різний зміст, в залежності від характеру генезису цих народів, особливостями їхнього історичного розвитку. Так, наприклад, нація в Англії, Франції та США розглядається передусім як політична спільнота, що виступає колективним суб'єктом, який володіє повнотою державного суверенітету, є основним джерелом влади і виступає своєрідним синонімом слова «народ», «населення», певного політико-територіального утворення - держави [4, 35]. В Німеччині в добу пізнього Середньовіччя не централізована держава ще не склалась, тому подовжували існувати дрібні князівства із статусом держави. Цим пояснюється, що в німецькому значенні слова «нація» робився акцент не на політичних факторах, а на такі характеристики як культура, мова, традиції. Саме це ставало передумовою та обґрунтуванням об'єднання німецьких земель в єдину державу [4, 36 ]. Можливо, що від німців трактування нації як етнокультурної спільноти перейняли слов'янські народи. Відомо, що у 18 - першій половині 19 ст. у слов'ян (винятком є Росія) не було своєї державності, саме тому в слов'янських народів поняття «нація» часто ототожнювалось з поняттям «етнос» як культурно-психологічної та природно-біологічної спільноти, і служило обґрунтуванням для утворення власних національних держав. Тому для пояснення цього складного феномену виникли різні теорії нації: політична, психологічна, культурологічна, історико-економічна, етнічна та ін. Ось чому навіть фахівцям, не кажучи вже про пересічних громадян, важко пробитись крізь «термінологічне різнотрав'я», що виникає внаслідок різного розуміння змісту «національна ідея».
На нашу думку, вважаємо, що українська національна ідея, зародження якої сягає ще язичницьких часів, духовної культури Київської Русі, йде процесом від теоретичного усвідомлення до втілення і реалізації в бутті. Тому розвиток української національної ідеї відбувається в органічній єдності зі складним і суперечливим процесом сьогодення, а саме: пробудження національної самосвідомості, прагненням українського народу до національно-політичного самовизначення та інших чинників. Ці та інші чинники ми хотіли з'ясувати в процесі анкетування студентів. Вважаємо, що молодь і є будівничими свого майбутнього і своєї національної ідеї.
Анкетування проводилося на тему «Національна ідея очима студентів» в проекті «Розвиток демократії та демократична освіта в Україні». Студентам було запропоновано, виходячи з академічних категорій ідея, нація, визначити та сформулювати своє бачення національної ідеї яка б змогла об'єднати український народ в єдину, сильну націю в сучасному світі.
В опитуванні прийняли участь 70 студентів, двох факультетів і інституту, а саме: економіко-юридичного факультету (ЕЮФ), факультету фізичного виховання і олімпійського спорту(ФВС) та інституту психології, історії і соціології(ІПІС). Розглянемо результати моніторингу.
На питання: - Які Ви знаєте національні символи? Студенти ЕЮФ відповіли: калина, верба, рушник, вишита сорочка, булава, віночок, козак, крашанки, прапор, герб, гімн, українська земля, українська мова, українські звичаї, народна пісня, вишиванка. Студенти ФВС дали наступні відповіді: Конституція України, національний прапор, чумацький шлях, клейноди, національний одяг, річка Дніпро, Олешківськім піски, безкраї степи, побілена хата, національний орнамент, рушник, калина, верба, тризуб, золота пшениця, хліб з сіллю, сало, зеленний борщ, голубці, вареники, українські народні пісні, казки, байки. Студенти ІПІСу назвали: Кобзар, козаки, національні герб, прапор та гімн, вишиванка, калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, барвінок, національний одяг, українська мова, рідна хата, лелека, Києво-Печерська лавра, Говерла, традиції, віночок, пшеничний колос.
На питання: - Яких Ви знаєте національних героїв? Студенти ЕЮФ знають: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепу, Т.Г. Шевченка, Лесю Українку, Михайла Грушевського, Симона Петлюру, Н. Махна, Володимира Вернадського, Василя Стуса. Студенти ФВС знають: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Дмитро Вишневецький, Івана Сірка, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепу, Пилипа Орлика, Григорія Сковороду, Т.Г. Шевченка, Лесю Українку, Івана Франка, Михайла Драгоманова, М. С. Грушевського, С. Петлюра, С.Бандеру, М. Вербицького, П. Чубинського, С.М. Будьонного, Г.К. Жукова, Вячеслава Чорновіла, Яну Клочкову, Руслану, Сергія Бубку, Богдана Ступку. Де хто з студентів національними героями вважають всіх Гетьманів України та літературного героя Тараса Бульбу. Студенти ІПІСу додали ще імена Данила Галицького, Д. Байди-Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного, Устима Кармелюка, І. Гонти, О. Довбуша, М. Залізняка, Кості Гордієнка, І.Богуна, В.Винниченка, В.Стуса, М. Хвильового, О. Довженка, Володимира і Віталія Кличків, Ольгу Сумську, Андрія Шевченка, Є. Патона, Л. Каденюка, В.Вірастюка.
На питання: - З іменами яких сучасних національних і політичних діячів Ви пов'язуєте реалізацію національної ідеї? - Студенти ЕЮФ дали такі варіанти: 1. З точки зору розвитку культури і спорту це Руслана Лижичко, брати Клички, Яна Клочкова, В. Лобановський, в медицині - О. Амосов, в політиці - це Ю.В. Тимошенко; 2. Серед сучасних діячів та політиків таких осіб не бачу, оскільки жоден із них не поєднує український народ в єдине ціле, в націю; серед сучасників, поки що немає осіб, які б реально змогли реалізувати національну ідею. Студенти ФВС дали такі варіанти: 1) Вважаю, що це А. Яценюк; 2) В. Ф. Янукович, В.Литвин; 3) Володимир і Віталій Клички; Руслана Лижичко; 4) Можна провести паралель між двома особами - це Леся Українка і Юля Тимошенко. Вони відстоюють гідність і честь країни. 5) З жодним із теперішніх політиків не уявляю покращення та втілення національної ідеї; 6) В наш час не має патріотів, яких можна вважати героями як в минулі часи (гетьмани України, кошові отамани), які прагнули реалізувати національні інтереси; в теперішній час національна ідея не формується, а руйнується; 7) З Сергієм Бубкою - президентом НОКУ, який підтримує і намагається реалізувати загальнонаціональні думки у справах молоді та спорту. Студенти ІПІСу на це питання дали таку відповідь: 1) На сучасному етапі поняття національного героя змінилося. Вважаю національним героєм того, хто підносить престиж України на міжнародному рівні, тому пов'язую реалізацію національної ідеї з братами Кличками, Андрієм Шевченко, Яною Клочковою - це особистості завдяки яким світ відкрив для себе Україну! 2) На мою думку, сучасні політичні діячі, на жаль, не залишають хоч краплину надії на втілення національної ідеї.
На питання: - Яка національна ідея змогла б об'єднати український народ? - Ми узагальнили відповіді студентів Херсонського державного університету і отримали наступні ідеї, думки молодого покоління. Це: 1) Любов до Батьківщини, відродження національної самосвідомості; виховання у дітей «здорового» патріотизму в процесі навчання з одночасною повагою до інших народів; 2) Врахування інтересів національних меншин; 3) Виховання моральних та культурних цінностей, духовний та культурний розвиток громадян; збереження національної ідентичності; 4) Максимально об'єктивна українська історія; єднання та примирення Сходу і Заходу України; 5) Зміцнення та гармонізація політичної, правової та економічної системи; повна зміна представників від народу у владних інституціях; підвищення відповідальності держави і посадовців перед народом України; 6) Пріоритет інтересів українського народу, кожний повинен поважно ставитися до своєї нації так і до кожного громадянина окремо; 7) Фізичне оздоровлення нації; 8) Гідне проведення Євро - 2012; 9) Матеріальне благополуччя кожного працюючого на території України, покращення соціального захисту та підвищення життєвого рівня громадян до європейського; 10) Добрі відносини із іншими державами, мир і безпека країни як в середині так і за її межами.
Отже, бачимо, що молодь є активною і не байдужою до майбутнього України та її народу, громадянами якої вони є. Студенти висловили хоча і різні за політичними уподобаннями думки, але всі їх об'єднує щире переживання про долю своєї держави. Студенти знають найвидатніших національних героїв, українських державних і політичних діячів. Пишаються своєю історією. Вважають, що слід політичним особам не забувати свої батьківські корені, бути гідними свого героїчного народу, який гідний щасливого життя. Державу Україна вони бачать сильною, могутньою, незалежною, суверенною, правовою, демократичною.
Погоджуємося із тими вченими політологами і філософами, які визнають, що національна ідея - це мислена форма сприйняття глибинної сутності свого народу, в якій відображена його духовна першооснова, мета, сенс та фундаментальні принципи існування, що пронизує собою все національне буття та зумовлює суспільний розвиток. Характер цієї ідеї визначається менталітетом народу, ступенем розвитку його духовної й матеріальної культури, статусом на міжнародній арені, і завданнями, які становить перед ним та чи інша історична епоха. Сформована національна ідея, стрижнем якої є національний ідеал, піддається коригуванню часом і наповнюється новим історичним змістом.