Організація самостійної роботи студентів згідно з вимогами кредитно-модульної системи навчання

         Бенера Валентина Єфремівна, кандидат педагогічних наук,  доцент,  докторант ІВО АПН України

         УДК 378.14

       У статті розглядається питання  організації самостійної роботи згідно  вимог  кредитно-модульної системи навчання. Відзначено, що саме програма наскрізної   самостійної роботи у різних видах  діяльності стимулюють студентів до  систематичної праці протягом семестру, навчального року та періоду професійного навчання.

         Ключові слова: кредитно-модульна система навчання, наскрізна  самостійна робота, самостійно-дослідницька діяльність, індивідуальні та колективні навчально-дослідні завдання.

         В  статье раскрыто основные тенденции использования самостоятельной работы в практике работы высших учебных заведений соответственно требованиям кредитно-модульной системы обучения. Показано, что именно разнообразные формы самостоятельной работы стимулируют студентов к систематическому труду на протяжение семестра, учебного года и всего периода обучения.

        Ключевые слова:  кредитно-модульная система обучения, прогностическая самостоятельная работа, самостоятельно-исследовательская работа, индивидуальные и коллективные учебно-исследовательские задания.

         The article deals with the main functions of self-work in higher educational establishments according to the credit-module system of teaching. It is shown that the various forms of independent work stimulate students to the systematic activities   during the semester, school year and all period of learning. 

         Key words: the credit-module system of teaching, prognostic self-work, self-research activity, individual and joint educational and research tasks.

          Постановка проблеми. Згідно з кредитно-модульною системою  здатність до самостійного навчання є необхідною складовою загальної компетенції студента. Проблема формування навичок до самостійної роботи в умовах особистісно орієнтованого навчання  є актуальною і ключовою  у стратегічних напрямках якісної системи підготовки педагогічних кадрів. Оскільки «...навчання після виходу на ринок праці у країнах, які прискорено  добудовують у себе інформаційне суспільство, стрімко перетворюється з факультативного на ультимативне, тому серед завдань первинної освіти з'явилось  нове  - надати навички  та сформувати потребу самостійно розшукувати й сприймати інформацію, тобто стати спроможним  до довготривалого навчання   (Life-long Learning)» [6, с.5]. Загальновизнаною  є думка про те, що самостійна робота є одним із головних резервів і чинників підвищення ефективності підготовки фахівців. Вчені відзначають на необхідність підвищення ефективності проведення самостійної роботи, як такої, що законодавчо становить не менше 30% навчального часу студента і на початок XXI століття є основною формою отримання знань та «альфою» і «омегою» найпередовішої сучасної технології - особистісної орієнтації освіти на суб'єкт учіння [7].   Саме тому пошук та розробка  нових педагогічних концепцій, в межах яких можливі нові рішення організації  самостійної роботи майбутніх педагогів є надзвичайно важливою та актуальною теоретичною та практичною проблемою.

        Аналіз останніх досліджень та публікацій. У   теорії і практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою удосконалення самостійної роботи  майбутніх педагогів: розглянуто теоретико-методологічні  основи організації самостійної роботи  у системі підготовки педагога в умовах університетської освіти (А.М.Алексюк, І.М. Бендера, В.І.Бондар, С.С.Вітвицька, О.В.Глузман, В.А.Козаков, О.Г.Кучерявий, О.П.Мещаніков, В.Д.Мороз, О.М.Микитюк,  Ю.С.Пімєнова, В.В.Сагарда  та ін.); визначено педагогічні умови підвищення ефективності організації та управління  самостійною роботою студентів ((Е.В.Гапон, Л.М.Журавська, Г.М.Романова, М.І.Смирнова, М.М. Солдатенко, Б.І. Степанишин, І.М. Шимко та ін.);  розглянуто самостійну роботу студентів як засіб удосконалення  підготовки майбутнього педагога  (І.П.Бобакова, В.М. Буринський та ін.); обґрунтовано окремі аспекти організації самостійної роботи студентів  при викладанні окремих навчальних дисциплін (Е.К.Борткевич, Н.В.Ванжа, В.І.Василів, В.Н.Грішин, Н.С.Журавська,  Н.В.Кардаш, З.С.Кучер, О.В.Рогова,  Н.О.Шишкіна та ін.) тощо.

        Проблемі самостійної роботи у вищій школі  присвячені проведення міжнародних, всеукраїнських, вузівських та міжвузівських конференцій, науково-методичних семінарів, симпозіумів, результати яких відображені у збірниках наукових праць, матеріалах наукових конференцій тощо. Науковці відзначають проблему необхідності системних  досліджень, спрямованих на вивчення питань щодо надання оптимальної допомоги студентові на лекціях та на практичних заняттях в умовах максимального обмеження тривалості аудиторних занять. Одночасно наголошують, що суть проблеми полягає в тому, щоб лекції не підмінювали самостійного опрацювання матеріалу, а ставили студента перед необхідністю самостійно вчитись. Водночас слід зазначити, що наявні на сьогодні психолого-педагогічні дослідження не в повній мірі відображають всю багатоплановість проблеми в організації самостійної роботи майбутніх учителів  в умовах трансформації вищої освіти і входження її в світову освітню систему.

         Актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній теорії та практиці зумовили визначити  цілі статті: розглянути організацію самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах  в умовах кредитно-модульної системи навчання.

Виклад основного матеріалу дослідження.  Необхідно зазначити, що специфіка складової всіх сучасних інструктивно-методичних документів для вищої школи про самостійну роботу як основну форму здобуття знань, залишається декларативною. У «Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» самостійна робота трактується як основний засіб оволодіння програмним матеріалом у час, вільний від обов'язкових аудиторних занять. [3, 10]. Однак, організацію самостійної роботи, з огляду на її специфіку, зміст, різні види, методично розроблено ще недостатньо. Основною причиною   є відсутність нормативної та організаційно-методичної бази з проведення студентами самостійної роботи з врахуванням специфіки напряму підготовки фахівців, наскрізності та прогностичності її організації  на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях в системі безперервної освіти. Саме тому вчені визначають, що пошук нових форм активізації самостійної роботи на спеціальностях педагогічного напряму загалом і деталізація для окремих дисциплін є реальною необхідністю [4, 5, 8, 12, 13].           

          Кредитно-модульна система організації навчального процесу (надалі - КМСОНП)  спрямована на реалізацію положень Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні. Основним  завданням є управління самостійною роботою студентів, формування спонукальних мотивів учіння, постановка цілей і завдань навчальної та наукової діяльності, їх організація та  контроль за результатами [8, с.48].  На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням колегії від 24.03.2005 року вищі навчальні заклади зобов'язано запровадити КМСОНП з 2005/06 н.р. для студентів всіх напрямів і спеціальностей підготовки (Наказ МОН України від 30.12.2005р. №774). Однак, поряд із позитивними моментами впровадження КМСОНП  у систему підготовки фахівців, організація самостійної роботи і за цією системою поставила більше запитань, ніж визначила відповідей.

        Згідно з новими освітніми стандартами значно підвищується роль самостійної роботи студентів, її організації та контролю. Більшість науковців та практиків стверджують про необхідність адаптації організації самостійної роботи до сучасних технологій навчання та визначають різні  форми самостійної роботи студентів за кредитно-модульної системи навчання.  Досягнути визначеної мети можливо за умов впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання, забезпечення ґрунтовної мотивації студентів, створення матеріально-методичного забезпечення та розробки раціональних механізмів наскрізного програмування та прогнозування   самостійної роботи в процесі професійного становлення фахівця від  виконання індивідуального навчально-дослідного завдання до виконання курсової та дипломної роботи. При цьому необхідно враховувати особливості освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки всіх суб'єктів навчального процесу від молодшого спеціаліста  до магістра в системі ступеневої освіти.

        Одним із факторів, які визначають суть та переваги КМСОНП порівняно з існуючими системами організації навчального процесу, є значна активізація самостійної роботи студентів. Відповідно до Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців  одним із  завдань   є забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення - можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо. Сутність кредитно-модульної системи навчання вимагає перенесення акценту на самостійну роботу студентів над навчальним матеріалом, в якій криється потужний резерв  істотного підвищення якості й ефективності навчального процесу, що є основним завданням сучасної освіти.  Переваги кредитно-модульної системи полягають у  побудові навчального процесу на  нових принципах, які базуються на розпізнаванні робочих програм, мобільності суб'єктів навчального процесу та гнучкості її складових - модулях, оперативному, незалежному від людського фактора контролю знань [1, 2, 4, 5, 8, 11].

          Необхідно зазначити, що широке впровадження самостійної роботи у практику вищих навчальних закладів проходить дуже повільно. Безперечно, однією з причин цього - надзвичайна складність технології організації самостійної роботи студентів, яка потребує великого терпіння і часу. Інша причина - не сформованість у студентів навчальних умінь та навичок. Як свідчать результати сучасних дисертаційних досліджень (Бендера І.М., Гнитецька Г.О, Журавська Л.М., Козаков В.А., Солдатенко М.М. та ін.) та власний педагогічний досвід сьогоднішньому студенту важко самому визначати мету, виділяти головне і відокремлювати його від другорядного, проводити порівняльний аналіз викладених фактів, поділяти навчальний матеріал на складові частини та бачити їх взаємозв'язок, проводити контроль та самоконтроль при самостійному вивченні матеріалу.

          Важливо, що в умовах кредитно-модульної технології навчання  змінюється функція викладача в організації навчальної та наукової діяльності студентів. Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента  в кредитно-модульній системі навчання полягає у його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента. Творча (евристична), наближена до наукового осмислення і узагальнення робота можлива лише як результат організації самостійного навчання з обов'язковою присутністю в ній цілепокладання та його досягнення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того така робота повинна бути індивідуалізованою з врахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності [8, с.216]. Розвиток умінь та навичок у студентів працювати самостійно - важлива складова навчально-виховного процесу. Навчити студентів самостійно здобувати знання, удосконалювати уміння та навички - основне завдання викладача. Девіз педагогіки Марії Монтессорі «Допоможи мені зробити це самому» повинен бути пріоритетом навчального процесу під час підготовки педагогічних  кадрів.

         Ми розглядаємо потенційні можливості самостійної роботи, які  закладені в її багатогранності, яка акумулює самостійну дослідницьку діяльність студента, що пронизує всі рівні професійної підготовки майбутнього педагога. Оскільки, з одного  боку - самостійна робота є формою навчання, при якій студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно і систематично працювати, мислити, формує свій стиль  розумової діяльності [4,с. 387]. З іншого боку - самостійна робота студента розглядається  як один із ефективних методів підвищення пізнавальної активності та інтелектуального розвитку  студентів, один із напрямків індивідуалізації пізнавальної діяльності студентів.

         Для нашого дослідження цікавими виявилися наукові підходи І.М. Бендери, який пропонує обгрунтовану концепцію наскрізної організації самостійної роботи студентів як універсальну, яка може бути використана для прикладної деталізації в інших фахових напрямах та спеціальностях, де структура освітньо-кваліфікаційної програми передбачає виконання самостійної роботи як індивідуальної з різними формами маломістких завдань із дисциплін та об'ємними кваліфікаційними роботами на освітньо-кваліфікаційних рівнях. Вчений визначає  основні чинники успішної самостійної роботи: цілісність мотиваційного апарату; система навичок самостійної роботи з основними джерелами соціальної інформації (книги, бібліографічні системи); уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, систематизувати та фіксувати головне; організаційні вміння та навички [2, с.42].

          Самостійну роботу у вищому навчальному закладі ми розглядаємо і як засіб навчання, і як форму навчально-наукового пізнання.   Вона виявляється  динамічною з великими  потенційними можливостями для креативного розвитку особистості у процесі її виконання  за умов самостійного вибору при варіативності та  альтернативності завдань (пізнавальних, навчальних, наукових, розвиваючих тощо), інноваційності та  наявності елементів новизни для нового пізнання, доступності у залежності від рівня пізнавальної самостійності студента.

         Педагогічна ефективність самостійного вивчення студентами програмного матеріалу залежить від багатьох чинників, а саме планування, керівництва і контролю. Але, на наш погляд, основним чинником є наявність чіткої мотивації. Створення постійно діючої мотиваційної атмосфери доводить, що остання, як правило, повністю спрацьовує в період навчання і, що головне, розвиває загальносоціальні, навчально-пізнавальні, професійні мотиви, закладає в студента стійкий механізм мотиваційності у вчинках, в умінні їх шукати, розставляти пріоритети за рейтингом стратегічної чи ситуаційної значимості [1, 4, 5, 11,12,13].

         Для результативності  організації самостійної роботи майбутніх педагогів та   ефективності використання  функції ефективної педагогічної взаємодії, необхідно дотримуватися таких принципів:

           •·    діалогізації - перетворення «суперпозиції» викладача і «субординованої» позиції студента (за термінологією Є.А. Гришиної) на позицію людей, що співпрацюють, навчаються і виховуються;

           •·    партнерства (В.А. Петровський), який передбачає, що учасники взаємодії, реалізуючи власні цілі, максимально враховують цілі іншого (його завдання, інтереси, цінності);

           •·     проблематизації: викладач не виховує студента, а стимулює його дослідницьку активність, прагнення до особистісного зростання, створюючи до того ж умови для самостійного виявлення і ставлення пізнавальних завдань і проблем;

           •·     персоналізації - відмова від статусних ролей і адекватне включення у взаємодію елементів особистісного досвіду (почуттів, емоцій, переживань, вчинків, дій);

           •      індивідуалізації педагогічної взаємодії - вияв і становлення в кожному студентові своєрідних елементів потенційних можливостей [13].

          Розглянемо наскрізну програмну організації самостійної роботи під час викладання  навчального курсу  «Психологічна служба у закладах освіти»    студентам вищих навчальних закладів, напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта  7.010101 Дошкільна освіта. Спеціалізація - Практичний психолог у закладах освіти.    В основу структури і змісту  навчального курсу  покладені  такі концептуальні підходи, що спрямовані передусім на індивідуальну роботу з студентом з метою максимального виявлення  креативних здібностей та умов розвитку, формування здорового способу життя, подолання кризових життєвих ситуацій  та формування його професійної компетентності [ 1].

Орієнтовні плани навчальних занять розподіляється на три змістові модулі за кредитно-модульною системою організації  навчального процесу. Для ефективності використання бюджету часу студента в процесі виконання самостійної роботи до кожної теми змістового модуля  пропонується список основної та рекомендованої літератури. З метою професійного спрямування вивчення студентами навчального курсу, на основі наскрізної програми   організації самостійної роботи студентів у навчальній, науковій, виховній та практичній діяльності  майбутнього педагога, до кожної теми розроблені завдання для самостійної роботи, навчально-пізнавальні завдання, види та тематика індивідуальних навчально-пізнавальних завдань, варіативні завдання для виконання науково-дослідної роботи. Активному засвоєнню програмового  матеріалу сприяють, запропоновані у структурно-логічному взаємозв'язку, таблиці, схеми, моделі.  З метою  розвитку пізнавальної самостійності студентів до кожного змістового модуля пропонуються для розв'язання кросворди,  пізнавальні та психологічні ситуації, методичні диктанти.

          Наприклад,  до першого змістового модуля «Практична психологія як галузь професійної   діяльності»:

          1. Визначено завдання для самостійного вивчення та осмислення:

          Прочитайте та  проаналізуйте  із книги Титаренко Т.М. «Життєвий світ  особистості:  у межах і за межами буденності» наступні теми та напишіть анотацію, тези, есе ( на вибір ).

          •        Життєвий світ у сучасному людинознавстві.

          •        Новітні погляди на категорію « життєвий світ».

          •        Вікова динаміка  особистісних дисгармоній. 

         2.   Запропоновано завдання для вивчення першоджерел:

          •       Розгляньте систему моделей психологічної служби та визначте основні обєкти психологічної допомоги.  (Технології роботи організаційних психологів: Навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядипломної освіти  / За наук. ред. Л.М.Карамушки. - К.: Фірма «Інкос», 2005. - С.38 - 44).

          •       Дайте характеристику інтегральних компонентів психологічної служби системи освіти: наукового, прикладного,  практичного, організаційного. (Практическая психология образования: Учебное пособие 4-е изд. / Под редакцией И.В. Дубровиной - СПб.: Питер, 2007.- С.31 - 33).

          •      Проаналізуйте статтю та визначте наукові підходи до      проблеми культури особистості та стимулювання її розвитку. (Балл Г.О. Категорія культури: психолого-педагогічний аспект //Практична психологія і соціальна робота. - 2007. - №2. -  С.1-2).

          •       Визначте сучасні проблеми психічного здоровя молоді та обгрунтуйте їх актуальність. (Толстограєва О.Ю., Лукашенко М.В. Актуальні питання психічного здоров'я молоді в умовах сьогодення // Практична психологія і соціальна робота. - 2007. - №8. -  С.1-3).

          •       Сформулюйте  пріоритетні напрями діяльності психологічної служби у вищому навчальному закладі. (Удовенко М.В. Психологічне супроводження розвитку особистості в        системі безперервної освіти // Практична психологія і соціальна робота. - 2003. - №8. -  С.75-76).

       •    Охарактеризуйте ознаки психологічного здоров'я та особистісної зрілості. (Завгородня О.В. Проблема психологічного здоров'я: спроба теоретичного аналізу // Практична психологія і соціальна робота. - 2007. - №1. - С. 55-60).

        3. Визначено завдання для  конспектування:

       •      Загальна декларація прав людини. Панок В., Титаренко Т.,  Чепелєва   Н. та ін. Основи практичної психології. - К.: Либідь, 2001.- С.496 -501.

        •       Декларація прав дитини ( Панок В., Титаренко Т., Чепелєва   Н. та ін. Основи практичної психології. - К.: Либідь, 2001.- С. 502-504).

        •      Наказ Міністерства освіти і науки України „Про затвердження Типового  положення про центри практичної психології та соціальної роботи" //Практична психологія і соціальна робота. - 2000.- №6. -  С. 40-43.

        •      Цушко І.І.Структура управління психологічною службою освіти //Практична психологія і соціальна робота. - 2000. - №6. - С. 40.

        4. Запропоновано креативні завдання для самопізнання та самореалізації майбутнього педагога:

Напишіть твір-роздум на вибір:

          •·    Моя майбутня професія  - практикуючий психолог.

          •·    Що для мене означає бути успішним практикуючим психологом?

          •·    Мій перший робочий день в освітній установі.

          5. Визначено  індивідуальні навчально-дослідні завдання:

          •   підготуйте біг-борд на тему: «Дитина та її права»;

          •   напишіть міні-лекцію на тему;

          •   виступіть на науково-практичній конференції  «Становлення психологічної служби в  освітніх  закладах: вимога сьогодення».

          6. Запропоновано варіативну та різнорівневу тематику  ІНДЗ (за кількістю студентів у академічній групі). 

          7. Навчально-пізнавальні  завдання для індивідуальної, парної,  групової, колективної взаємодії.

          •       Індивідуальні  рефлексивні завдання (з подальшим обговоренням у групі):

          •       З яких психологічних проблем я б звернулася за допомогою до практичного психолога?

          •      Складіть перелік основних психологічних проблем, з якими  на Вашу думку практикуючий психолог найчастіше зустрічається у повсякденній діяльності.

           •       Робота в группах. Міжусобиці (з наступним обговоренням у групі).

           Національна соціально-психологічна служба об'єднує державні органи й організації, що виконують практичні роботи у галузі соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології. Як зазначає  Панок В., НСПС є основою загальнодержавної системи охорони психічного здоров'я населення України. Здійсніть порівняльний аналіз схем «Структура національної системи психологічної служби» та «Структура психологічної служби в системі освіти». 

           •        Визначте спільні три рівні, на яких побудовані зазначені структури.

           •        Назвіть основні завдання  та напрями роботи соціально-психологічної служби.

           •        Чим відрізняється соціально-психологічна служба від асоціації психологів?

           •       Робота в парах. Діади (з наступним представленням  аргументованої відповіді групі).  Дайте визначення наступних категорій практичної психології та обґрунтуйте спільні та відмінні характеристики конкретними прикладами.

          Практична психологія - це... ; Психологічна проблема - це... ; Життєва ситуація особистості -  це... ; Під життєвою перспективою особистості розуміють - це...;  Доля - це... ;  Життєвий мінімум  -  це...;  Життєвий проект -  це... ; Життєве самовизначення  -  це...  ; Життєвий шлях особистості   -  це... ;  Типи долі -  це... ;   Соціальна активність особистості -  це... .         

           •      Мозковий штурм між групами. Використання методики незавершених речень (з наступним   груповим обговоренням):  Єдина інформаційна система психологічної служби - це...; Національна соціально-психологічна служба - це...; Структура психологічної служби - це...;  Завдання психологічної служби - це...; Практична психологія - це...;  Психологія наукова - це...;  Клієнт психологічної служби - це...;  Центри психологічної служби - це...;  Управління    психологічною службою - це...;  Психологічна служба  - це... .

           •       Робота в малих групах і групова дискусія .

Порівняйте парапсихологію з науковою, практичною і побутовою психологією. ( Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін. Основи практичної психології. - К.: Либідь, 2001. - С.30).

         •      Індивідуальне рефлексивне  завдання ( з подальшим обговоренням у групі). Як Ви проектуєте свою майбутню професію  практичного психолога у створенні сприятливого для розвитку дитини психологічного клімату (в дитячому садку, інтернаті, школі, тощо):

          •        Для організації продуктивного спілкування з дорослими та ровесниками?

          •        Для кожної дитини на всіх етапах онтогенезу ситуацій успіху в тій діяльності, яка являється для неї особистісно значимою?

        8. Робота над визначеннями (індивідуально):  Психічне здоров'я, психологічне здоров'я, криза, критичний вік, критичний період, переломний вік, перехідний вік, сензитивний вік. (Психологічна енциклопедія / Автор-упорядник О.М.Степанов.- К.: Академвидав, 2006.- 424с.).

         •       Робота в парах. Діади. Робота  над термінами. Здійсніть  порівняльний аналіз термінів «психічне здоров'я» та «психологічне здоров'я» у «Енциклопедичному словнику медичних термінів», «Короткому словнику по соціології» та «Психологічній енциклопедії». Проаналізуйте взаємозв'язок  мети та завдань психологічної служби в системі освіти, визначених Дубровіною І.В.

         •       Робота в творчих групах (з наступним обговоренням у групі). Оскільки  організаційною формою практичної психології є психологічна служба, проаналізуйте визначення моделі психологічної служби в контексті реалізації завдань із    управління. Карамушка Л.М.: «Модель психологічної служби слід розуміти як систему теоретико-методичних, організаційних та естетичних принципів, технологій, методів і форм надання психологічної допомоги, яка визначає специфіку діяльності практичних психологів у конкретній соціальній сфері» [43, С.38. ].

       •       Індивідуальне креативне  завдання  (Розв'яжіть кросворд №  1 на визначте ключове слово теми із посібника: Бенера В.Є. Психологічна  служба в закладах освіти. Практикум:  Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. - Тернопіль: ВАТ «ТВПК Збруч».- 2008.- С.15-17).

         9. Запропоновано завдання з науково-дослідної роботи.  (Розов В.І.Адаптивні антистресові  психотехнології:  Навч. посіб. - К.: Кондор,  2005. - 278с.). Провести мікродослідження (на вибір):

         •       На основі опитувальника Дж. Холланда визначте  до якого типу особистості Ви належите. 

         •       Проведіть напівпроективне  анкетування у формі незавершених речень для дослідження самовизначення практичного психолога системи освіти.

       •      Використайте Тест Айзенка, за співвідношенням показників екстра-інтроверсії та нейротизму визначте класичний тип темпераменту.

        Висновки.  По-перше. Вивчення сучасного вітчизняного досвіду організації самостійної роботи вищих навчальних закладів свідчить про практичну відсутність законодавчої бази, нормативних документів, науково-методичних матеріалів з організації наскрізної самостійної робомайбутніх педагогів. По-друге. Практика організації самостійної  роботи студентів у вищій школі відповідно до європейських освітніх  стандартів вимагає  розробки  та впровадження підручників, навчальних посібників нового покоління для реалізації потенційних можливостей кожної молодої людини,  її навчання, самоосвіти та самовдосконалення впродовж життя.

         На основі аналізу теоретико-методологічних засад досліджуваного феномену,  власного педагогічного досвіду з впровадження програми наскрізної організації самостійної роботи ми вважаємо, що лише планомірний,  прогностичний та  інтегрований підхід до організації та проведення, керівництва та управління  самостійною роботою студентів, відповідно до освітньо-професійної програми підготовки майбутнього педагога сприятиме  цілісному підході до досліджуваного феномену  та забезпечення  прогнозованого результату.

         Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вдосконаленні та впровадженні наскрізної програми  самостійної роботи студентів в сучасному вищому педагогічному навчальному закладі.