Моніторинг спільного інформаційного продукту неурядової організації та ЗМІ: проект «УНІАН-Здоров’я»

                Олександр Чекмишев, докторант Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 007: 304

У статті представлені результати двох напрямків моніторингу Інтернет - ресурсу «УНІАН - Здоров'я». Перший напрямок мав на меті виявити відповідність структури, тематики та методів подачі матеріалу вимогам заявленої цільової аудиторії. Другий напрямок - дослідити вплив фінансового донора на інформаційне наповнення бюлетеня на основі контент!аналізу повідомлень.

Ключові слова: моніторинг, донор, вплив, цільова аудиторія, контент.

В статье представлены результаты двух направлений мониторинга Интернет - ресурса «УНИАН - Здоровье». Целью первого направления было обнаружить соответствие структуры, тематики и методов подачи материала требованиям заявленной аудитории. Второе направление - изучить влияние финансового донора на информационное наполнение бюллетеня на основе контент - анализа сообщений.

Ключевые слова: мониторинг, донор, влияние, целевая аудитория, контент.

In this article the results of monitoring of the Internet resource «UNIAN - Health in two areas are presented. The first direction was intended to how detect structures, themes and methods of presentation materials respond to requirements of the stated target audience. The second direction was to study the impact of financial donor to the bulletin content based on content analysis of messages.

Key words: monitoring, donor, influence, target audience, content.

«УНІАН - Здоров'я» - Інтернет - ресурс, створений у травні 2007 року інформаційним агентством УНІАН, фондом «Розвиток України» та Всесвітньою організацією охорони здоров'я [3]. Даний бюлетень випускається досі, станом на 12 жовтня 2010 року світ побачили 174 номери. Це далеко не перший інформаційний продукт - результат співпраці професійних ЗМІ та громадських організацій. Однак особливість  об'єкта даного дослідження в тому, що основним фінансовим донором цього проекту є благодійний фонд, який спочатку позиціонувався як фонд корпорації СКМ, а невдовзі став приватним фондом її власника Ріната Ахметова. Оскільки вказана особа - за різними рейтингами одна із найвпливовіших в Україні [7; 13], пов'язана не лише з бізнесом, а й з політикою, предмет нашого наукового інтересу полягає у виявленні реальних причин функціонування «УНІАН - Здоров'я».

Зокрема, ми мали на меті перевірити припущення про те, що досліджуваний проект може бути інструментом просування інтересів СКМ або політичної сили, пов'язаної з іменем власника корпорації. Наявність впливу фінансового донора на інформаційне наповнення вісника встановлювався на основі контент - аналізу повідомлень. Другим завданням даної роботи була оцінка якості «УНІАН - Здоров'я» за критерієм відповідності структури, тематики та методів подачі матеріалу вимогам заявленої цільової аудиторії (медпрацівники та управлінці галузі охорони здоров'я, ЗМІ та громадяни, які цікавляться рівнем охорони здоров'я в регіонах, думками і прогнозами експертів).

Впливом матеріалів ЗМІ на громадську свідомість учені почали цікавитися з появою першого друкарського верстата [2]. Першу світову війну називають «воєнним зіткненням, де вперше були широко використані друковані засоби впливу на супротивника» [4, c. 47].

1980 року В. З. Коган спільно з А. Н. Кочергіним оприлюднив працю про інформаційну взаємодію в суспільстві [8]. Пізніше В. З. Коган досліджуватиме феномен інформації і дійде висновку, що мета її функціонування єдина - це вплив. Характер інформаційного впливу вчений класифікує як ідеологічний, економічний, естетичний та інші [6]. Вплив громадської думки, зокрема виявленої через моніторинг ЗМІ, на політиків і суспільство вивчав на Заході у 80 - х роках Вальтер Ліпманн [15].

Один із провідних українських теоретиків масової комунікації В. В. Різун у науково - популярному виданні «Основи журналістики у відповідях та заувагах», написаному у форматі «запитання - відповідь», викладає функції журналістики і детально зупиняється на дилемі: чи має журналістика допомагати у прийнятті суспільно важливих рішень: «...журналістика допомагає соціальним інститутам приймати рішення ... вона створює такі інформаційні поля, в межах яких інститути приймають суспільно важливі рішення, а людина формулює важливі для себе цілі» [12, с. 23]. Георгій Почепцов присвятив частину книги «Імідж: від фараонів до президентів» ролі ЗМІ в побудові іміджів, зокрема як компонента виборчих кампаній. Науковець аналізує причини, які перешкоджають автономізації преси, що унеможливлюють її незалежність [10, с. 122-128]. Аспектів комунікативного впливу мас - медіа, маніпуляцій масової свідомістю автор торкається і у більш пізніх своїх працях [11].

Тема фіксації впливу на громадську думку та протидії цьому впливу - на чільному місці серед наукових розвідок і популярних публікацій, пов'язаних із моніторингом ЗМІ. Маніпулятивним технологіям присвячена монографія, видана 2003 року Асоціацією «Спільний простір» та Комітетом «Рівність можливостей» як звіт за проектом «Активна народна преса» 2002-2003 років, який включав власне моніторинг ЗМІ, моніторинг читацьких листів, поширення через мережу регіональних газет вкладок для підвищення політичної та медіа - грамотності, дослідження ефективності та популяризація серед ЗМІ цього просвітницького інструменту [9].

Статті на тему маніпуляцій свідомістю різних аудиторій дедалі частіше з'являються на сторінках наукових видань, і не лише столичних. Так 2007 року у збірнику праць, виданому Черкаським університетом, опубліковано одразу кілька статей цього спрямування: про політичні інформаційні технології [1, c. 266-272], огляд маніпулятивних технологій сучасних мас - медіа [5, с. 272-275], а також ряд матеріалів, які стосуються поширення прихованої реклами у ЗМІ, моніторингу висвітлення різних суспільно значимих тем.

Об'єктом нашого моніторингу обрані перші 40 випусків «УНІАН - Здоров'я», оприлюднені з 29 травня 2007 року до 26 лютого 2008 року. Пояснимо причини обрання саме цього хронологічного відрізка. 9 - місячний період спостереження - достатньо тривалий для виявлення закономірностей. 2007 - й - рік позачергових парламентських виборів, з якими ймовірно могла бути пов'язана поява нового інформаційного продукту. 2008 - й - рік, не позначений виборчими кампаніями, що дає змогу порівняти характер інформаційного наповнення бюлетенів. 40 випусків бюлетеня вважаємо оптимальною кількістю для встановлення закономірностей структури, тематики та методів подачі інформації.

Наведімо основні зовнішні характеристики «УНІАН - Здоров'я». Інформація подається українською мовою у формі щотижневого вісника і в новинах на стрічці УНІАН. Вісник можна переглядати на сайті або замовити безкоштовну електронну передплату. Інформаційним наповненням займаються власні кореспонденти УНІАН, а також експерти, залучені ВООЗ. На вісник можна зайти з головної сторінки www.unian.net або на www.health.unian.net. Презентація відбулася 29 травня 2007 року в УНІАН.

Обсяг інформаційного продукту нефіксований. У середньому він становить 35,5 сторінок формату А4. Максимум - 54 сторінки (№ 1 від 29 травня 2007 р.), мінімум - 28 сторінок (№ 10, 11, 38 від 31 липня і 7 серпня 2007 р., 12 лютого 2008 р. відповідно). Основний текст подається шрифтом Arial, кегль 10,5 або 11, з інтервалом 1,5 рядка, програма Microsoft Word.

Структура вісника незмінна впродовж усього досліджуваного періоду: назва; вихідні дані; дата, номер; зміст: рубрики, підрозділи, заголовки. Проаналізований обсяг публікацій дає підстави класифікувати рубрики «УНІАН - Здоров'я» на постійні, періодичні та ситуативні.

Постійні зустрічаються у всіх 40 номерах. Це «Медичні вісті», «Тема випуску», «Світові новини» (як варіант назви «Новини світу»).

До періодичних ми віднесли рубрики, відстежені щонайменше в десяти номерах із сорока. Це «Здоровий спосіб життя», «Право на здоров'я», «Батьки і діти», «Без рецепта», «Проблеми медицини», «Медичний кейс», «Актуальне інтерв'ю», «Сам собі психолог».

Ситуативними названо рубрики, що зустрічаються до десяти разів. Причиною їх виділення є поява відповідних даній рубриці новин у медіа - просторі. Це «Корисні контакти», «Потрібна допомога», «Виставки і конференції», «Словник термінів і понять», «Стратегія і тактика протидії», «Консиліум», «Медична освіта», «Зарубіжна медицина», «Здоров'я і краса», «Кадрові зміни» («Кадрові призначення»), «Де полікуватися», «Влада і медицина», «Епідемічна ситуація», «Екологія житла», «Медицина і наука», «Скандали тижня», «Безпечність ліків», «Нетрадиційна медицина», «Скандали тижня», «Фармація», «Новітні технології», «Варто (потрібно) знати», «Очевидне - неймовірне», «Проблеми сільської медицини», «Актуально», «Проблеми екології», «Дослідження ВООЗ», «Здоров'я жінки», «Медицина і світ», «Демографічні показники», «Точка зору», «Дискусії», «Авторитетна думка», «Коментарі».

Це свідчить про те, що матеріали добираються і групуються за критерієм актуальності і об'єктивної наявності їх у медіа - просторі. Отже, первинним для журналістів є контент, а не структура. Також можна зробити висновок, що структура й тематика відповідає інформаційним запитам заявлених категорій цільової аудиторії вісника.

 Аналіз якості викладу текстів української версії засвідчив, що писемне мовлення авторів перевантажене канцеляризмами: «У більшості місць позбавлення волі Львівської області - незадовільний стан медико - санітарного та матеріально - побутового забезпечення. Потребує поліпшення організація харчування»; «Відсутній належний контроль за реалізацією цих завдань»; «Учасники засідання дійшли висновку, що «ключовими положеннями у боротьбі з епідемією, що визначені новою Загальнодержавною програмою протидії захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках, має стати забезпечення своєчасної лабораторної діагностики туберкульозу; застосування стандартизованих режимів лікування хворих; удосконалення підготовки медичних працівників і забезпечення високопрофесійними кадрами протитуберкульозних закладів; удосконалення системи інформування населення з питань профілактики і лікування туберкульозу, соціальної реклами здорового способу життя тощо», «спостерігається тенденція зниження захворюваності на туберкульоз»; «ІІ етап редукціону відбудеться після здійснення експертного висновку відповідності медикотехнічним вимогам наданих пропозицій».

Специфічна тематика «УНІАН - Здоров'я» спричинила появу в текстах великої кількості термінів. Водночас слід зазначити, що більшість із них вживаються з поясненням. Можемо констатувати, що це розширює світогляд і підвищує науковий рівень читачів. Наведімо типові приклади вживання термінів у бюлетені: «...вікова макулярна дистрофія є захворюванням, яке характеризується поступовим зниженням зору і порушенням якості зорової функції», «...фонова терапія при лікуванні катаракти, глаукоми, короткозорості, дистрофії сітчастої оболонки ока»; «...системи контролю рівня цукру в крові - глюкометри»; «...апарат для сепарації (розділення крові на фракції)»; «В нас не проводять ехоскринінгу (перевірки слуху) новонароджених»; «...за процедурою редукціону (торги на пониження цін)»; «...містять гістамін - речовину, що вбиває чужорідні тіла»; «алергетики (збудники алергії)», «антитіла (борються з чужорідними тілами)»; «аутоалергію - алергію на власні клітини»; «...ендотоксин, що виділяється твариною. Цей імунний симулянт...».

Дані тексти перевантажені термінами, але більшість із них пояснюється популярно. Також можна зробити висновок про те, що вживання медичної лексики без відповідного «перекладу» відсікає непрофесійну аудиторію: «...ДЦП є однією з основних причин дитячої неврологічної інвалідності, це гетерогенна група клінічних синдромів, для яких загальною ознакою є непрогресуюче порушення рухових функцій. 60-80% усіх випадків ДЦП - це спастичні форми хвороби»; «факоемульсифікації».

Крім того, автори вживають багато медичних термінів, які, на нашу думку, не потребують пояснення, оскільки входять до словникового запасу пересічних громадян та журналістів непрофільної тематики, як - от: неонатальний, МОЗ, фтизіатр, педіатр, гепатит, вірус, препарат, інфекція, епідемія, туберкульоз, репродуктивний вік, мікроскоп, терапія, діагностика, флюорограф, диспансерний облік, госпіталізація, антибіотик, синдром набутого імунодефіциту, імунна система, лімфовузли, катаракта, алергія, дисфункція, бронхіальна астма, летальні наслідки, авітаміноз.

Детальний аналіз контенту 40 чисел «УНІАН - Здоров'я» засвідчив, що автори врахували широкий спектр інформаційних потреб заявленої аудиторії, розробивши детальну структуру і добираючи різноманітні за тематикою тексти. Основним недоліком бюлетеня є лінгвістична якість текстів.

Повертаючись до другого напрямку нашого моніторингу, а саме дослідження впливу фінансового донора інформаційного продукту на його зміст, слід зазначити, що корпорація СКМ і заснований нею фонд «Розвиток України» у журналістських матеріалах за вказаний період згадується 4 рази. Два матеріали вміщені у першому номері, оскільки тема номера - боротьба з туберкульозом, а це один із основних напрямків діяльності фонду «Розвиток України».

Перший матеріал становить розширене повідомлення про початок національного проекту «Зупинимо туберкульоз». Наводиться цитата власника СКМ Ріната Ахметова про те, що необхідно об'єднатися для боротьби з туберкульозом. Вказано основні напрямки проекту. Надано інформацію про те, що проект хочуть підтримати представники влади, міжнародних та українських громадських організацій, бізнесу. У повідомленні зазначається, що сума, яку спрямує фонд на реалізацію проекту протягом 5 років, становить сто мільйонів гривень. Продовжує текст звіт про те, що вже зроблено в Донецькій області в напрямку боротьби з туберкульозом. Наведено цитату директора фонду Анатолія Заболотного про ефективність цієї боротьби на Донеччині і заклик підтримувати національну програму.

Другий матеріал, який прямо стосується корпорації Ріната Ахметова та його фонду, - це замітка про початок 5 - річної Програми боротьби з туберкульозом у Донецькій області. Текст починається з цитати директора «Розвитку України» Анатолія Заболотного про те, що Програма - це частина національного проекту «Зупинимо туберкульоз». За прямою мовою слідує авторський коментар про те, що презентації передувала копітка робота. Далі - розлога цитата голови Донецької обласної адміністрації В. Логвиненка, яка становить подяку за боротьбу з епідемією. Автор ставить запитання, чому фонд «Розвиток України» вирішив розпочати програму саме з Донеччини? І сам відповідає: масштаби недуги тут чи не найбільші в Україні. Розповідається про вартість лікування і визначну роль доброчинності у виживанні галузі охорони здоров'я. Далі - цитата Р. Ахметова про особисті мотиви його благодійної діяльності. Респондент розповідає, як боровся за життя брата, хворого на туберкульоз. На завершення дублюється авторське пояснення того, чому національну програму боротьби з туберкульозом почали саме з Донеччини. Висловлюється сподівання фонду на те, що в інших регіонах підтримають розроблену ним систему боротьби з епідемією.

Наступна згадка про фонд з'являється вже у 19 - му номері. Це замітка із прес - конференції, на якій оприлюднили результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення Благодійного фонду СКМ «Розвиток України» - і це єдина згадка фонд і корпорацію в даному матеріалі. Метою дослідження було з'ясувати, наскільки актуальна проблема туберкульозу в свідомості українців, як ставляться до хворих у суспільстві, а також виявлення ступеня довіри до вітчизняної медицини. У замітці наведені результати соціологів та інформація про гарячу телефонну лінію кампанії «Зупинимо туберкульоз». Слід наголосити, що ініціаторів програми, тобто фонд «Розвиток України», не названо.

Четверта згадка суб'єктів нашого дослідження - в публікації «Благодійний фонд «Розвиток України» підтримав ініціативу Президента України Віктора Ющенка». У врізі сказано про намір В Ющенка оголосити 2008 - й роком усиновлення дітей і про реакцію Р. Ахметова - рішення виділити багатодітним сім'ям 15 мільйонів гривень. Далі кореспондент УНІАН із посиланням на прес - службу фонду «Розвиток України» повідомив, що бізнесмени Рінат Ахметов і Віктор Пінчук мають намір взяти безпосередню участь в ініціативі Президента України щодо добродійної допомоги багатодітним сім'ям. Наведено цитату Ахметова про необхідність об'єднатися для дітей, яким потрібна допомога. Після цього автор утретє в даній замітці повторює, що «Розвиток України» візьме активну участь у програмі «Допомога багатодітним сім'ям».

Вище йшлося про висвітлення діяльності СКМ, її власника та засновника фонду в журналістських публікаціях. 1, 2 і 4 - й матеріали носять відверто іміджевий характер, це так званий «білий піар».

Крім того, дані суб'єкти згадуються в рубриці «Корисні контакти»: Благодійний фонд «Розвиток України» вказаний під другим номером після Міністерства охорони здоров'я України у 1-7 номерах. У 8-10, 14 номерах у даній рубриці СКМ, Р.Ахметов чи його фонд не згадуються. А з 11 - го по 13 - й номери рубрика замінюється на «Де полікуватися?», в якій надаються контакти медичних закладів, їх профіль та показання до лікування.

Загалом проект «УНІАН - Здоров'я» являє збалансоване інформування з точки зору регіонального розрізу, професійних і аматорських інтересів заявлених аудиторій. На рівні структури та тематичного добору текстів бюлетень заслуговує на високу оцінку. Водночас до самих журналістських текстів є ряд зауважень. Основні недоліки - це жанрова одноманітність і мовно - стилістичні помилки. Наше дослідження не виявило суттєвого впливу фінансового донора на інформаційне наповнення бюлетеня. Згадок про корпорацію СКМ, Ріната Ахметова та фонд «Розвиток України» у бюлетені мало, вони не систематичні. Більшість згадок носять рекламний характер. Журналістські тексти, в яких вони зафіксовані, написані без дотримання професійних стандартів збалансованого інформування, неупередженості, відділення фактів від коментарів. Водночас вказана кількість таких матеріалів не дозволяє робити висновки про навмисне використання інформаційного продукту для просування бізнесових, політичних чи іміджевих цілей фінансового донора.