Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників

                Людмила Сердюк, кандидат психологічних наук, доцент, директор Інституту соціальних технологій Університету «Україна»

УДК 159.9:37.015

У статті здійснено аналіз чинників вибору професії старшокласниками, виявлено сформованість професійних інтересів, намірів та здібностей, розроблено рекомендації щодо оптимізації професійного вибору, зокрема, його усвідомленості та правильності.

Ключові слова: професійне самовизначення, правильний вибір професії, професійні інтереси, професійні здібності, побудова кар'єри.

В статье проведен анализ факторов выбора профессии старшеклассниками, выявлено сформированность профессиональных интересов, намерений и способностей, предложено рекомендации по оптимизации профессионального выбора, его осознанности и правильности.

Ключевые слова: профессиональное самоопределение, правильный выбор профессии, профессиональные интересы, профессиональные способности, построение карьеры.

The article analyzed the choice of profession pupils, revealed the formation of professional interests, intentions and abilities, recommendations for optimizing professional choice, their awareness and correct.

Key words: professional identity, the right choice of profession, professional interests, professional skills, building a career.

Існування проблеми професійного самовизначення пов'язане із протиріччям між системою зовнішніх стимулів, що характеризують практику роботи шкіл, і системою реально діючих мотивів старшокласників.

Проблема формування мотиваційної сфери старшокласників не в тому, що вони формально опанували моральними цінностями, які склалися в суспільстві, нормами і правилами поведінки, а в усвідомленні цих вимог, норм і правил, утворенні на їх основі індивідуальних переконань, що забезпечує соціальну активність, діяльнісну позицію кожного школяра стосовно свого майбутнього. Тобто, тільки наявність сформованої потреби в оволодінні конкретною предметною діяльністю конкретним видом праці робить вибір професії мотивованим і утворює механізм свідомого вибору професії.

Професійне самовизначення найчастіше визначається як вибір людиною напряму і змісту свого подальшого розвитку, сфери та засобів реалізації індивідуальних якостей і здібностей, соціального середовища для втілення своєї життєвої мети та моральних цінностей; це - цілісний, інтегративний процес, у якому реалізуються основні життєві цінності людини і конкретизуються аспекти її життєвого, особистісного, соціального самовизначення [1, с. 16].

На професійне самовизначення особистості впливають соціально - економічні умови, міжособистісні взаємини, вікові особливості, ситуативні чинники, але провідне значення в професійному самовизначенні належить самій особистості, її активності, відповідальності за своє становлення. Професійне самовизначення є важливим чинником самореалізації особистості в конкретній професії та і в культурі взагалі. Постійний пошук свого місця у світі професій дозволяє особистості знайти сферу діяльності для повної самореалізації [2, с. 120-121].

Сутністю професійного самовизначення є самостійне й усвідомлене знаходження смислів виконуваної роботи та всієї життєдіяльності в конкретній культурно - історичній (соціально - економічної) ситуації [3, с. 17].

Професійне самовизначення не зводиться до

одномоментного акту вибору професії і не закінчується із завершенням професійної підготовки за обраною спеціальністю. Професійне самовизначення здійснюється впродовж всього професійного життя: особистість постійно рефлексує, переосмислює своє професійне буття і самоутверджується в професії [2].

За Є. О. Климовим, існують два рівні професійного самовизначення: 1) гностичний (перебудова свідомості і самосвідомості); 2) практичний рівень (реальні зміни соціального статусу людини) [4].

М. С. Пряжников запропонував таку змістовно - процесуальну модель професійного самовизначення:

1. Усвідомлення цінності суспільно - корисної праці і необхідності професійної підготовки (ціннісно - моральна основа самовизначення).

2. Орієнтування в соціально - економічній ситуації і прогнозування престижності обираної праці.

3. Загальне орієнтування у світі професійної праці і виділення професійної мети - мрії.

4. Визначення ближніх професійних цілей як етапів і шляхів до віддаленої мети.

5. Інформування про професії і спеціальності, відповідні професійні навчальні заклади і місця працевлаштування.

6. Уявлення про перешкоди, що ускладнюють досягнення професійних цілей, а також знання своїх достоїнств, що сприяють реалізації намічених планів і перспектив.

7. Наявність системи резервних варіантів вибору на випадок невдачі за основним варіантом самовизначення.

8. Початок практичної реалізації особистої професійної перспективи і постійне корегування намічених планів за принципом зворотного зв'язку [3].

Оскільки усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя, визначає успішність самореалізації, соціалізації, кар'єрного та професійного росту, необхідно допомогти старшокласнику в усвідомленому виборі професії, яка відповідає суспільним і особистісним вимогам, робить цю проблему надзвичайно актуальною.

Професійна орієнтація учнів була й залишається важливим завданням школи. Та на практиці, на жаль, все відбувається дещо інакше. Профорієнтаційна робота не має системного характеру, у результаті такої профорієнтаційної роботи або відсутності її взагалі професійне самовизначення випускників шкіл відбувається іноді стихійно.

Основне протиріччя полягає в тому, що, незважаючи на те, що питання профорієнтації вивчене досить докладно, існує безліч методик з виявлення здібностей до тієї або іншої професії, найчастіше профорієнтаційна робота здійснюється у відриві від аналізу реальних потреб у робочій силі й не сприяє розвитку навичок самостійного вибору професії.

У старшому шкільному віці відбувається активне дорослішання організму, формується особистість, пізнавальна, емоційна, мотиваційна сфера, в ієрархії ціннісних орієнтацій старшокласників на першому місці стоять професійна самореалізація, інтелектуальний розвиток і творчі можливості; проте, ціннісні орієнтації є повністю сформованими лише у третини старшокласників, у 24% з них вони тільки починають формуватись, значна частина старшокласників (39%) ще не усвідомлюють свою життєву позицію, не визначили свого особистого ставлення до цінностей навколишнього світу [9].

Разом з тим, у цей період людина має зробити один із найвідповідальніших особистісних виборів у своєму житті - вибір майбутньої професії. Саме тому дослідження, на основі яких можна оптимізувати професійний вибір особистості, завжди будуть актуальними та необхідними.

Зважаючи на актуальність вищеназваної проблеми, метою нашого дослідження є виявлення психологічних особливостей професійного самовизначення старшокласників.

Зокрема, у здійсненому емпіричному дослідженні ми спробували визначити особливості професійних намірів та професійної спрямованості сучасних старшокласників, їхніх професійних схильностей та рівня розвитку в них окремих професійно важливих якостей, чинників вибору ними професії.

Гіпотеза дослідження: професійне самовизначення старшокласників зумовлюється переважно існуючими на даний час суспільними уявленнями про престижність професій, а не відповідністю своїх здібностей та нахилів вимогам певних професій.

У процесі емпіричних досліджень ми використовували: анкету, яка дозволяє визначити професійні наміри учнів, розроблену Н. Побірченко; диференційно - діагностичний опитувальник (ДДО) - для виявлення схильностей до різних типів професій у відповідністю з класифікацією типів професій Є.О. Климова; методику діагностики «Комунікативних та організаційних здібностей» (КОЗ - 2) - для виявлення рівня сформованості даних особистісних якостей.

У дослідженнях взяли участь 114 учнів 9-11 - х класів (59 дівчат та 55 юнаків) двох середніх загальноосвітніх шкіл м. Києва (№ 83 Святошинського району та № 67 Солом'янського району) та студенти І курсу коледжу «Освіта» Університету «Україна», які за віком відповідають 10 класу школи.

Як показали отримані в ході проведеного анкетування результати, у старших класах майбутню професію вже обрали 70% досліджуваних учнів шкіл. На першому курсі коледжу цей відсоток виявився вищим - 84%. Це, на нашу думку, є повністю закономірним, адже в коледжі групи сформовано вже за певними професійними напрямками.

Як показав проведений аналіз професійних виборів досліджуваних, найвищою популярністю в них закономірно користуються найбільш популярні нині професії. Так, 24% з тих досліджуваних, що визначились із професійними вибором, обрали фінансово - економічні професії, а 16% - правові. Також достатньою популярністю користуються професії типу «людина - людина»: 10% обрали професії, пов'язані із керівництвом та менеджментом, по 9% - професії психолога та педагогічні, 6% - лікаря.

При цьому, 71% досліджуваних старшокласників вказують, що свою професію вони обрали (чи оберуть) винятково самі, тільки 21% - що зроблять це за порадою батьків, і ще 8% - за порадою друзів та ін. Також приблизно дві третини досліджуваних (68%) зазначили, що дуже бажають мати саме цю професію, і 32%, що особливого значення це для них не має.

У таблиці наведено дані про засоби оволодіння професіями:

За ДДО Є. О. Климова, найбільшу схильність (5-8 балів) досліджувані старшокласники продемонстрували до професій типу «людина - людина» та «людина - художній образ» (55 і 50%). Порівняно меншу (32 та 29%) - до професій типу «людина - знак» і «людина - техніка». І значно нижчу схильність досліджувані виявили до професій типу «людина - природа» (17%).

Ці й інші дані [5, 6] дозволяють, на наш погляд, стверджувати, що в основі результатів діагностики за методикою ДДО не тільки усвідомлювані професійні інтереси, але й інші особистісні утворення: схильності, здібності, відповідність характерологічних особливостей особистості вимогам професії.

За методикою КОЗ - 2 високий та найвищі рівні розвитку комунікативних здібностей було зафіксовано у 59% старшокласників і організаційних - у 63%.

Із наведених даних видно, що школярі переважно обґрунтовано і серйозно ставляться до свого майбутнього та мають достатньо сформовані якості, важливі для професій, які вони переважно вибирають.

Проте, найбільш дієвим чинником вибору професії для досліджуваних старшокласників все - таки залишається її престижність.

Таким чином, тенденції, що намітилися в останні роки в орієнтаціях при виборі професії, - популярність професії, престиж, високий заробіток, незалежність, - приводять до зміни не тільки соціально - економічних чинників вибору професії, але й до трансформації мотиваційно - ціннісного ставлення до професійного самовизначення. Відсутність глибини розуміння змістовних складових професії іноді призводить до неадекватної оцінки себе як суб'єкта професіогенезу.

Психологічні дослідження останнього часу [8] чітко свідчать про те, яку роль для формування стійкості особистості і її саморегуляцій має орієнтація суб'єкта на віддалені цілі.

На вирішальне значення перспективних цілей для психологічної структури й поведінки суб'єкта звертали свою увагу багато психологів [8-10]. Цілі, які ставить перед собою людина, її наміри є своєрідними потребами, «квазіпотребами», що не відрізняються за силою та за іншими динамічними властивостями від істинних потреб. І чим більш широким є «життєвий простір», у який включений індивід, тим більшого значення набуваютьвіддалені цілі. Орієнтації суб'єкта на перспективні цілі підкоряють собі проміжні і тим самим визначають поведінку, емоції й моральний стан суб'єкта.

Крім того, успішність учнів залежить значною мірою від розвитку навчальної мотивації, а не тільки від природних здібностей. За певних умов, зокрема, при високому інтересі особистості до конкретної діяльності, може включатися так званий компенсаторний механізм. Недолік здібностей при цьому компенсується розвитком мотиваційної сфери - інтересом до предмета, усвідомленістю вибору професії тощо, і школяр домагається значних успіхів.

Ставлення до професії, мотиви її вибору, які відображують потреби, інтереси, переконання, ідеали, - надзвичайно важливі, а при деяких умовах і визначальні, фактори. Від них залежить успішність професійного навчання. В цьому ключі В. Д. Шадриков зазначав, що прийняття професії породжує бажання виконати її певним чином, породжує певну детермінуючу тенденцію і служить вихідним моментом формування психологічної системи діяльності [7].

Як зазначає В. Д. Шадриков, одним із головних джерел помилок у виборі професії є нечітка мета, що призводить до перебування мотивації вибору професії у динаміці.

Ставлячи знак рівності між термінами «правильний» вибір та «свідомий вибір», Є. А. Климов [4] виділяє три умови, на які потрібно зважати при виборі професії - це «потрібний», «здібний», «схильний».

Подолання цих протиріч лежить, насамперед, у правильності профорієнтаційної роботи, ранньої професійної діагностики - через вивчення індивідуально - психологічних особливостей старшокласників.

Слід відмітити, що в момент вибору професії у старшокласників немає досвіду професійної діяльності, немає повної інформації про професію, немає можливості об'єктивно співвіднести свої можливості та вимоги професії.

Отже, потрібен пошук дієвих і адекватних психолого - педагогічних програм, що включають психологічну підтримку суб'єкта в період професійного самовизначення, здатних забезпечити правильний вибір професії та успішність професійної діяльності в майбутньому.

Можливість створення подібних програм пов'язанаіз глибоким науковим вивченням як самого змісту внутрішніх мотивів вибору професії, так і бар'єрів адекватного професійного самовизначення, що провокують мотивацію уникнення, кризу мотиваційного вакууму та невротизацію.

На ранніх етапах професійного самовизначення слід створювати можливості старшокласникам для отримання знань та досвіду, необхідних для свідомого вибору професії.

Конкретними кроками таких програм вважаємо такі:

Перший крок - психолог - профконсультант допомагає визначити особистісні якості, нахили і здібності, накопичити якомога більше інформації про професії та, в результаті глибокого самоаналізу, здійснити вибір професії.

Другий крок - «реальні проби», надання можливостей, у спеціально організованих умовах на заняттях, що ілюструють професії, отримати реальні відчуття від «професійних» успіхів власного трудового досвіду, що сприятиме реалістичному самосприйняттю та набуттю корисних знань та навичок, розкриттю і розвитку здібностей.

Третій крок - здійснення активних корекційно - розвивальних заходів, які сприятимуть усвідомленню життєвих цілей, внутрішніх мотивів вибору професії, формуванню образу себе як представника своєї майбутньої професії, необхідних особистісних якостей, компетенцій тощо.

Реалізація цих кроків сприятиме наданню максимально повної, об'єктивної, адекватної інформації про зміст та сутність обраної професії, її можливості стосовно розкриття особистісного потенціалу людини та її потреб.

Даний підхід впроваджено нами в освітній проект «Школа кар'єрного зростання», який реалізується в Інституті соціальних технологій Університету «Україна», метою якого є надання можливостей отримати знання та практичний досвід, необхідні для успішної побудови майбутньої кар'єри.

Отже, психологічний зміст професійного самовизначення полягає не просто у виборі конкретної професії, а в знаходженні особистісних основ цього вибору, що суб'єктивно переживається як пошук покликання, що відповідає потребі зрозуміти себе та відшукати сенс свого життя.

Оптимізація професійного самовизначення на ранніх етапах полягає в спрямуванні особистості насамостійний, свідомий вибір професії, який повинен здійснюватися у результаті аналізу своїх внутрішніх ресурсів, зокрема своїх здібностей, потреб, мотивів, життєвих цілей та співвідношення їх з вимогами та можливостями обраної професії.