ПСИХОЛОГІЧНА ПРОСВІТА БАТЬКІВ ЯК СКЛАДОВА ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Олена Кулешова, кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету

УДК 159.922.7: 37.015

В статті представлений аналіз проблеми організації психологічної просвіти батьків у дошкільному закладі. Визначені роль та зміст просвітницької діяльності психологічної служби дошкільного освітнього закладу, зазначені основні форми роботи психолога з батьками.

Ключові слова: психологічна профілактика, психологічна просвіта, психологічне та психічне здоров'я.

В статье представленный анализ проблемы организации психологического просвещения родителей в дошкольном учреждении. Определены роль и содержание просветительской деятельности психологической службы дошкольного образовательного учреждения, проанализированы основные формы работы психолога с родителями.

Ключевые слова: психологическая профилактика, психологическое просвещение, психологическое и психическое здоровье.

This article presents the analysis of problem and organization of parent's psychology education in preschool institution. It shows the role and content of the educational activity of psychological service in preschool educational institution and main methods of psychologist's work with parents.

Key words: psychological prevention, psychological education, psychological and mental health.

Постановка проблеми. Профілактична робота з дітьми, як за рубежем, так і в Україні, є одним із основних видів професійної діяльності, яка активно розвивалась та вдосконалювалась переважно в таких сферах людської практики, як медицина, соціальна робота, педагогіка. Але до сьогодні психопрофілактика недостатньо розвинена в діяльності служби практичної психології освіти України.

В працях останніх років звертається увага на те, що на сучасному етапі розвитку психологічної служби освіти психопрофілактиці приділяється особлива увага, тому що саме цей вид діяльності залишається найбільш суперечливим і недостатньо вивченим у літературі та на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз проблеми психопрофілактики в освіті варто почати з визначення та розуміння її суті. В. І. Слободчиков відмітив, що ситуацію, коли традиційні психолого - педагогічні уявлення непридатні для опису та розуміння реальних соціально - педагогічних явищ, можна назвати «понятійною катастрофою» [1, с. 92].

В літературі термін «психопрофілактика» використовується в таких значеннях: по - перше, як попередження небажаних тенденцій у поведінці дитини і в цьому значенні розглядається в межах завдань соціальної роботи, педагогіки та психології відхилення поведінки [2]; по - друге, в деяких педагогічних дослідженнях психопрофілактична робота належить до видів психологічного забезпечення і розглядається як різновид процесів навчання та виховання [3]; по - третє, психопрофілактика в освіті є системоутворюючим елементом цілісної системи професійної діяльності, яка спрямована на забезпечення психологічно безпечного середовища розвитку дитини, створення умов для психічного та психологічного здоров'я особистості, яка розвивається [4] .

У більшості публікацій, що стосуються проблем психологічної служби освіти, цей вид професійної діяльності практичного психолога має такий вигляд:

- згадується переважно лише в зв'язку із конкретними завданнями (Дємідова А. Г.);

- розглядається лише в контексті інших видів діяльності (Карабанова О. А.);

- взагалі не згадується в аналізі змісту діяльності практичного психолога в освіті (Бітянова М. Р., Рубцов В. В., Фрідман Л. М.).

Своєрідне виділення цілей та завдань психологічної служби, а відповідно й місця та ролі превентивної діяльності в освіті, відображено й у головному для психологів нормативному документі - «Положенні про психологічну службу системи освіти України», де психопрофілактика розглядається як «своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально - виховному процесі» [5].

Метою даної статті є визначення ролі та змісту психологічної просвіти батьків дітей дошкільного віку в діяльності психологічної служби системи освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Особлива відповідальність за розвиток та повноцінне дорослішання дитини покладається на значущих дорослих - батьків, вихователів, педагогів. Сьогодні не потребує додаткових доказів твердження, що лише в співробітництві сім'ї та дошкільного закладу можливе здійснення ефективного впливу на розвиток особистості дитини, але тільки в тому випадку, коли значущий у житті дитини дорослий не є байдужим свідком у житті дитини.

Доведено, що розлади психічного здоров'я частіше трапляються у дітей, що перебувають в ситуації дисгармонійних взаємин із дорослими. У багатьох сім'ях виникає безліч конфліктів, причиною яких є психологічна глухота батьків, подружжя, невміння та небажання почути одне одного, зрозуміти, пробачити, поступитися тощо. У зв'язку із цим цілеспрямована діяльність освітнього закладу і, в першу чергу, психологічної служби, із сім'єю являє собою надзвичайно актуальний та значущий напрямок діяльності в системі дошкільної освіти. Тому одним із ключових напрямків діяльності психологічної служби дошкільного освітнього закладу є психологічна просвіта. Вона передбачає формування у батьків, педагогів та адміністрації потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку; створення умов для повноцінного розвитку дітей на кожному етапі дошкільного дитинства, а також у своєчасному попередженні можливих відхилень у становленні особистості.

Для розробки програм превентивної роботи з дітьми важливе значення мають характеристики, які визначають стан психічного здоров'я дорослих, які оточують дитину. На першому місці серед таких значущих дорослих - батьки. Робота з батьками як превентивна практика стала предметом уваги наприкінці ХХ століття у зв'язку з вираженими тенденціями неблагополуччя в здоров'ї дітей.

І. В. Дубровіна виділяє декілька форм роботи практичного психолога з батьками, зокрема:

1. Індивідуальні зустрічі з батьками та батьківські збори;

2. Залучення батьків до психологічних знань щодо дитини;

3. Ознайомлення батьків із закономірностями психічного розвитку дітей та умовами, що сприяють цьому розвитку;

4. Обговорення з батьками конкретних проблем на регулярних індивідуальних консультаціях [6, с. 164 - 165].

Аналіз сучасних праць щодо досвіду роботи практичного психолога з батьками дітей дошкільного віку дає змогу визначити деякі тенденції: по_перше, зростає зацікавленість батьків у допомозі практичного психолога (збільшилась кількість звернень батьків за консультацією до психолога); по - друге, змінився характер запитів батьків (більш конкретний, обґрунтований); і, нарешті, змістом звернень батьків дітей - дошкільників є потреба визначити рівень розумового та психічного розвитку дитини, задатки та здібності дитини, допомогти у вихованні та навчанні дітей із прискореним розвитком, обдарованих та дітей із відхиленнями в поведінці (агресивність, замкненість, сором'язливість, невпевненість у собі, фантазування, емоційна нестійкість, нервовість).

У цілому фахівці зазначають, що кількість звернень батьків за консультацією до психолога залежить від таких чинників:

- власної активності психолога - практика;

- від того, наскільки інтенсивно та цікаво він здійснює просвітницьку роботу серед батьків та вихователів;

- як він пояснює свої завдання та можливості, окреслює коло проблем, які можна розв'язати спільними зусиллями [6].

 Більшість наукових праць доводить, що психологічно здорові діти розвиваються, в першу чергу, у взаємодії та спілкуванні з батьками, які мають високорозвинене почуття самосвідомості, здатні прийняти дитину такою, якою вона є, з її почуттями та вчинками. Виходячи з цього превентивна діяльність у роботі з батьками передбачає:

- психолого - педагогічну освіту та самоосвіту батьків;

- самодослідження та самопізнання кожного із батьків;

- розвиток спостережливості та адекватного сприймання своїх дітей;

- розвиток уміння батьків вислуховувати своїх дітей;

- свідомість та коректність у застосуванні настанов, розпоряджень, їх поступове скорочення;

- надання дітям свободи вибору та можливості обміркувати свої вчинки;

- вміння дорослих взаємодіяти та спілкуватися з дитиною за принципом «співіснування» потреб батьків та потреб дітей тощо.

Таким чином, превентивна діяльність практичного психолога з батьками пов'язана з особливостями дитячо - батьківських взаємин і переважно здійснюється через такі її види, як психологічна просвіта та психологічне консультування.

Превентивна психологічна просвіта може бути представлена в таких формах: лекції та бесіди, що відбуваються на батьківських зборах; індивідуальні та групові консультації; підготовка пам'яток; підбір та розповсюдження психологічної та психолого - педагогічної літератури.

Просвітницька діяльність охоплює, в основному, групові форми впливу. Передусім, це лекції, диспути з організацією дискусій, семінари, психологічні занурення та деякі види тренінгів. Дані форми просвітницьких впливів забезпечуються вербально - комунікативними засобами.

Традиційною формою роботи психолога з батьками є проведення психологічних лекторіїв. Тематичний зміст лекцій визначається як за запитом батьків, педагогів, так і з ініціативи психолога. Для батьків це теми, пов'язані з адаптацією дитини до дошкільного закладу, готовністю до школи, психосексуальним пізнанням та статевою ідентифікацією, технічними інформаційними та ігровими засобами (телебачення, відео, комп'ютер), вікові особливості спілкування дітей із батьками, новинки в психології та їх можливе використання, роль батьків у розвитку дитини тощо. Лекторії мають проходити систематично, за певним планом і бути підпорядковані певній меті і завданням.

Ще однією формою просвітницької діяльності психолога є виступи на батьківських зборах. У цьому випадку батьки почувають себе більш вільно, розкуто під час сприймання та обміну інформацією, більшою мірою готові ставити запитання, обговорювати запропоновану проблему. Теми виступів визначаються актуальними проблемами конкретної цільової групи: вікові особливості дітей, особливості даної групи, практичні рекомендації батькам з організації режимних моментів, вправ для розвитку певних психічних процесів тощо. Бажано, щоб до виступу перед батьками будо проведено дослідження з дітьми з тієї проблеми, що буде обговорюватись на зборах. Результати дослідження наводяться в узагальненому вигляді.

Індивідуальні консультації батьків можуть бути ініційовані як батьками, так і психологом або вихователем. Результатом взаємодії є задоволення «реального» запиту і надання рекомендацій корекційно - профілактичного та інформативного характеру. Специфіку психологічного консультування в умовах дошкільного закладу можна визначити в опосередкованому характері консультування, тобто спрямованому на проблеми розвитку, навчання та виховання дитини незалежно від осіб, що ініціюють психологічну допомогу.

Поряд із вербально - комунікативними засобами в психологічній просвіті застосовуються й невербальні (наочні) засоби. В умовах дошкільного закладу вони можуть бути представлені стендовою інформацією, спеціально оформленими брошурами та роздруківками текстів з порадами, розвиваючими іграми та вправами, міні - тестів та анкет. Крім того, батькам надається можливість ознайомитись із підбіркою психологічної літератури в бібліотеці.

За даними численних джерел, кількість соматично та психічно хворих дітей за останні роки катастрофічно зростає. Саме тому здоров'я дітей на сьогодні є однією із найголовніших цінностей освіти. На думку фахівців, головною метою дошкільного закладу та його структурних підрозділів є забезпечення умов психічного та фізичного здоров'я дошкільників. Психологічне здоров'я передбачає здоров'я психічне, в основі якого повноцінний психічний розвиток дитини на всіх етапах її дитинства. Відомо, що дитині для забезпечення умов здорового та повноцінного життя необхідний дорослий.

Специфіка психологічної просвіти в умовах освітнього закладу полягає в тому, що вона має одночасно і профілактичний, і власне освітній характер. В першому випадку йдеться про попередження відхилень у розвитку та поведінці дітей через інформування батьків та педагогів. Предметом інформування є причини виникнення порушень, ознаки, що свідчать про їх наявність, а також можливі наслідки в подальшому розвитку дитини. В іншому випадку йдеться про ознайомлення батьків та педагогів з різними сферами психологічних знань, які сприяють самопізнанню, пізнанню навколишнього, у тому числі і людських взаємин.

Психолог дошкільного освітнього закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з батьками, обов'язково має акцентувати їхню увагу на важливості врахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини загалом та майбутню навчальну успішність зокрема. Крім того, психолог не може обійти увагою питання важливості спілкування дитини з близькими дорослими. Адже провідними вітчизняними та зарубіжними вченими переконливо доведено, що саме спілкування дитини дошкільного віку з дорослими справляє вирішальний вплив на її психічний розвиток, зокрема на саму сферу спілкування, оволодіння дитиною мовленням, на розвиток її свідомості і самосвідомості, на формування дружніх стосунків не лише з дорослими, але й однолітками. Дефіцит спілкування з дорослим на ранніх етапах розвитку дитини негативно позначається не лише на її розумовому розвитку, але й на розвитку її особистості загалом. Відсутність уваги батьків, ігнорування потреби дитини у спілкуванні можуть призвести до її невротизації, виникнення психічних та психосоматичних захворювань, глибоких особистісних порушень [7].

В наш час, як свідчать спостереження, молоді батьки мало уваги приділяють налагодженню повноцінного спілкування і такого, що за своєю тривалістю та змістом задовольняє потребу дитини у ньому. Саме на те, як має організовуватись спілкування, щоб воно дійсно сприяло психічному розвитку дитини дошкільного віку та задовольняло її потреби в ньому, і має бути спрямована психопрофілактична та просвітницька діяльність психолога.

Як свідчить практика, найчастіше змістом просвітницької діяльності, окрім названого вище, можуть бути питання, що стосуються: неправильних поглядів батьків на трудове та моральне виховання дітей - дошкільників, їхню підготовку до школи, формування їхньої пізнавальної активності, адекватної самооцінки. Завдання психологічної просвіти батьків дітей дошкільного віку полягає в тому, щоб надати їм конкретні поради щодо розвитку дітей з урахуванням закономірностей цього віку. А тому можна стверджувати, що психологічна профілактика та психологічна просвіта в діяльності практичного психолога дошкільного закладу тісно пов'язані та практично їх майже неможливо розмежувати.

З метою підвищення психологічної культури батьків нами була реалізована програма організації просвіти батьків в умовах дошкільного освітнього закладу № 39 м. Хмельницького. Завданнями програми є:

1. Усунення дефіциту психологічних знань, умінь та навичок, які необхідні батькам як в організації оптимальної педагогічної взаємодії з дітьми, так і в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

2. Профілактика деприваційних типів розвитку дитини.

3. Оптимізація дитячо - батьківських взаємин.

4. Популяризація новітніх психологічних досліджень, що є важливими для організації життєдіяльності та міжособистісної взаємодії дітей із дорослими та однолітками.

5. Розвиток у батьків потреби в психологічних знаннях та бажанні використовувати їх у реальній взаємодії з дітьми.

6. Формування у батьків позиції зацікавленого та активного учасника освітнього процесу.

Цільовою групою реалізації програми були батьки всіх вікових груп дошкільного освітнього закладу. Виконавець програми - практичний психолог (із залученням вихователів, медичних та профільних фахівців освітньої установи).

Перший етап програми передбачав вивчення сімейного запиту. Батькам пропонувалося написати невеличкий твір - розповідь «Моя дитина» у вільній формі про свою дитину, повідомити про неї найголовніше, поділитися своїми переживаннями. Обсяг твору не обмежений. Далі батькам пропонувалось заповнити анкету з метою врахування інтересів дитини для реалізації індивідуального підходу, формування репертуару творів дитячої літератури.

Другий етап - робота психологічної школи для батьків дошкільного віку із запланованими темами та формами групової просвітницької діяльності протягом року (табл. 1).

На третьому етапі реалізації програми було проведено опитування батьків, які взяли участь у роботі психологічної школи. Аналіз опитування дає можливість відмітити такі результати реалізації просвітницької програми:

- відмічається зростання зацікавленості батьків у психологічних знаннях щодо специфіки виховання та навчання дітей на ранніх етапах онтогенезу;

- зросла кількість батьків, які відвідували заняття школи із психологічної просвіти;

- більшість батьків зазначили, що застосовують отримані психологічні знання в практиці власної життєдіяльності та взаємодії з дітьми.

Висновки. Отримані результати свідчать про ефективність програми організації психологічної просвіти батьків в умовах дошкільного закладу. Дана програма дає можливість забезпечити ефективну роботу системи превентивних заходів, спрямованих на створення психологічно сприятливих умов розвитку особистості дитини в дошкільному освітньому закладі, попередження проблем психологічного та психічного здоров'я дитини.