Часова перспектива студентів у зв’язку з їхнім особистісним потенціалом

Оксана Сеник, аспірантка кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

УДК 159.923-057.87

Досліджено часову перспективу студентів гуманітарного і технічного спрямування у зв'язку з їхнім особистісним потенціалом. Виявлено, що формуванню високого особистісного потенціалу у студентів сприяє виражена майбутня часова перспектива, а також відсутність негативної часової орієнтації.

Ключові слова: часова перспектива, особистісний потенціал, студенти.

Исследовано временную перспективу студентов гуманитарной и технической направленности в связи с их личностным потенциалом. Установлено, что формированию высокого личностного потенциала способствуют выраженная будущая временная перспектива, а также отсутствие негативной временной ориентации.

Ключевые слова: временная перспектива, личностный потенциал, студенты.

Time perspective of the students of the humanities and technical specialties in connection with the personality potential has been studied. It was established that high levels of personality potential is connected with frank future time perspective, also with absence of negative time orientation.

Key words: time perspective, personality potential, students.

Постановка проблеми. Поняття часової перспективи введено в науковий обіг Л. Франком (1939), який визначає її як існуючу в даний момент сукупність уявлень індивіда про своє психологічне минуле і майбутнє [1, с. 263]. Згідно з автором, часова перспектива індивіда залежить від норм і цінностей конкретної культури і може бути різною в різних сферах життя. Подальший розвиток поняття часової перспективи дістало у працях К. Левіна і Ж. Нюттена, які розглядали його в межах теорії поля і теорії мотивації відповідно [1; 2].

У наукових дослідженнях значна увага приділялася вивченню розвитку і зміни часової перспективи упродовж онтогенезу, а також ґендерним відмінностям її формування [3]. Вивчалися зв'язки часової перспективи з рівнем суб'єктивного благополуччя, соціальною ситуацією життя індивіда та його актуальною поведінкою [4; 5; 6]. Досліджено вплив часової перспективи на навчальну успішність студентів, високий рівень якої пов'язаний із розвиненою перспективою майбутнього, а також вмінням бачити інструментальні зв'язки між теперішнім навчанням і віддаленою кар'єрою [2]. У сучасних умовах гуманізації навчального процесу, коли на передній план виходить не лише передання знань, а й виховання особистості, формування в неї загальнолюдських, моральних цінностей і переконань, актуальним постає дослідження часової перспективи студентів крізь призму їхнього особистісного потенціалу, який є необхідною умовою професійного становлення особистості, її інтелектуального і творчого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно з К. Левіним, часова перспектива включає такі параметри: реальне/ірреальне, психологічне минуле і психологічне майбутнє. У ході розвитку індивіда відбувається розширення його часової перспективи і збільшується диференціація шарів реального й ірреального. Як свідчать дослідження К. Левіна, А. Лебланка, І. Лангмейєра, З. Матейчека, А. Прихожан і Н. Толстих, звуження часової перспективи вказує на примітивність поведінки [1; 7].

Ж. Нюттен у психологічному часі особистості, крім часової перспективи, виокремлює також часову установку - більш-менш позитивне або негативне ставлення суб'єкта до свого минулого, теперішнього і майбутнього, і часову орієнтацію - домінуючу направленість поведінки на об'єкти і події минулого, теперішнього або майбутнього [2, с. 354]. Однак багато дослідників не розмежовують поняття часової перспективи, часової установки і часової орієнтації. Так, Ф. Зімбардо розглядає часову перспективу як несвідомий процес, за допомогою якого неперервні потоки особистого та соціального досвіду відносяться до часових категорій, або часових рамок, що допомагають впорядковувати, зв'язувати та надавати значення цим моментам. Згідно з автором, часова перспектива і часова орієнтація відображають особисту тенденцію того, яким чином суб'єктивне ставлення до минулого, теперішнього і майбутнього впливає на поведінку [8]. Ф. Зімбардо стверджує, що поєднання часових орієнтацій буде адаптивним і оптимальним для психологічного і фізіологічного здоров'я індивіда лише в разі гнучких переходів від однієї часової орієнтації до іншої залежно від ситуації, наших потреб і цінностей [4; 8].

Згідно з Д. О. Леонтьєвим, необхідною умовою здатності впевнено структурувати матеріал особистого життя є наявність особистісного потенціалу, який постає як інтегральна характеристика особистісної зрілості. Головною формою прояву особистісного потенціалу є феномен самодетермінації особистості, що визначає можливість індивіда, як в когнітивному, так і в практичному планах, відмежуватися від потоку, в якому йде життя. Таким чином, особистісний потенціал відображає міру подолання особистістю заданих обставин, а в кінцевому рахунку і подолання особистістю самої себе [9].

Отже, часова перспектива включає в себе суб'єктивні уявлення індивіда про своє психологічне минуле, теперішнє і майбутнє, які впливають на його поведінку. Гнучкий перехід від однієї часової орієнтації до іншої, важливою умовою якого є наявність особистісного потенціалу, є оптимальним для психологічного і фізіологічного здоров'я індивіда. Це зумовлює актуальність дослідження часової перспективи у зв'язку з особистісним потенціалом.

Метою статті є вивчення ролі часової перспективи студентів гуманітарного і технічного спрямування в їхньому особистісному потенціалі.

Основний матеріал дослідження й отримані наукові результати. У дослідженні взяли участь 102 студенти I-V курсів Національного університету «Львівська Політехніка» та Львівського національного університету імені Івана Франка віком від 18 до 25 років. З них 45 хлопців і 57 дівчат, 51 студент технічного спрямування і 51 студент гуманітарного спрямування.

Для дослідження були використані: методика на визначення часової перспективи Ф. Зімбардо (ZTPI) і опитувальник «Особистісний потенціал і задоволеність життям» Ю. М. Олександрова.

Опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (ZTPI) призначений для діагностики часових орієнтацій особистості. Методика, розроблена А. Гонзалесом і Ф. Зімбардо, складається із п'яти шкал часових орієнтацій. Дві шкали стосуються минулого: негативного минулого, де минуле бачиться переважно неприємним і викликає відразу, і позитивного минулого, де минулий досвід і час бачаться приємними, «крізь рожеві окуляри» і з ноткою ностальгії. Дві шкали стосуються теперішнього. Це - гедоністичне теперішнє, коли воно бачиться повним задоволень і поціновується насолода моментом без жалю про подальші наслідки поведінки, і фаталістичне теперішнє: індивіди з такою часовою орієнтацією вірять в долю, впевнені, що не можуть впливати ні на теперішнє, ні на майбутні події свого життя. П'ята шкала - це орієнтація на майбутнє, що характеризується наявністю цілей, планів і спрямованістю поведінки на реалізацію цих планів і цілей.

Опитувальник «Особистісний потенціал і задоволеність життям» розроблений Ю. М. Олександровим. До нього увійшли як адаптовані автором шкали (шкала загальної самоефективності М. Єрусалема й Р.Шварцера; субшкала «проактивний допінг» однойменного опитувальника E. Грінгласа, Р. Шварцера та С. Tауберта; шкала «задоволеність» життям, запропонована E. Дінер), так і оригінальні шкали. Загалом опитувальник містить 18 шкал, спрямованих на діагностику таких якостей, як впевненість у власних силах, активність, вміння ставити перед собою чимраз складніші цілі, допитливість, залучення до діяльності, усвідомленість або розуміння ситуації, наслідків своїх дій, локус контролю-життя, сумлінність, відповідальність, вміння саморозвиватися, долаючи власні обмеження та обмеження довкілля і діяльності, вміння передбачати розвиток подій завдяки прогнозуванню й антиципації, вміння надавати смисл своїм діям, життю та ситуаціям, що відбуваються, вміння проходити процес переживання, відмовляючись від чогось важливого для себе, вміння робити вибір. Опитувальник містить також шкалу «задоволеність» життям, яка є наслідком певних процесів судження про відповідність якості свого життя унікальній сукупності особистісних критеріїв і стандартів.

За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу Шеффе (p < 0,05) було виявлено, що у студентів гуманітарного і технічного спрямування переважає часова орієнтація на позитивне минуле (М = 3,64). Друге місце посідають часові орієнтації на майбутнє (М = 3,25) і гедоністичне теперішнє (М = 3,21), між якими не виявлено статистично достовірних відмінностей. Найменше студенти орієнтовані на негативне минуле (М = 2,88) і фаталістичне теперішнє (М = 2,76), між якими також не встановлено відмінностей (рис. 1).

Для дослідження статистичних відмінностей між вираженням часових орієнтацій у різних груп студентів було використано t-критерій Ст'юдента для незалежних вибірок по групах (t!test, independent, by groups). Порівняльний аналіз проводився за двома критеріями: професійним спрямуванням і за статтю. Виявлено, що дівчата більше орієнтовані на теперішнє гедоністичне, ніж хлопці (Х1 = 3,30; Х2 = 3,09; t = -2,18, р < 0,03). Існують також статистично значущі відмінності між студентами технічного і гуманітарного спрямування (рис. 2).

Результати показують, що студентам гуманітарного спрямування властиві вищі показники теперішнього гедоністичного (Х1 = 3,32; Х2 = 3,09; t = -2,43, р < 0,02), теперішнього фаталістичного (Х1 = 2,95; Х2 = 2,56; t = -3,33, р < 0,001) і позитивного минулого (Х1 = 3,78; Х2 = 3,51; t = -2,43, р < 0,02).

Для подальшого опрацювання емпіричних даних застосовувався кореляційний аналіз (r-Пірсона) при p < 0,001 і факторний аналіз (> 0,700).

Результати кореляційного аналізу показали, що негативне минуле і теперішнє фаталістичне обернено пропорціонально корелюють зі шкалами загальна самоефективність, проактивний копінг, задоволеність життям, вміння бачити можливості, цікаве життя, локус контролю, відкритість новому, розуміння, антиципація, особистісний потенціал і прямо корелюють зі шкалами безпомічність і безвідповідальність методики «Особистісний потенціал і задоволеність життям» (табл. 1). Шкала негативного минулого має також обернену кореляцію зі шкалами: цілеспрямованість і задоволеність умінням приймати рішення, а шкала теперішнього фаталістичного обернено пропорціонально пов'язана зі шкалою сумлінності. Варто відмітити, що шкали: негативне минуле і теперішнє фаталістичне тісно корелюють між собою (r = 0,49, p < 0,001).

Шкала «теперішнє гедоністичне» прямо корелює зі шкалами безпомічність (r = 0,27, p < 0,01) і безвідповідальність (r = 0,21, p < 0,05) тесту «Особистісний потенціал та задоволеність життям», а також зі шкалами теперішнє фаталістичне (r = 0,28, p < 0,01) і минуле позитивне (r = 0,28, p < 0,01) методики Ф. Зімбардо на визначення часової перспективи особистості.

Виявлено прямі кореляційні зв'язки між шкалою «майбутнє» і такими шкалами тесту «Особистісний потенціал і задоволеність життям», як загальна самоефективність, проактивний копінг, сумлінність, цілеспрямованість, відкритість новому, розуміння, антиципація, особистісний потенціал і обернений зв'язок зі шкалою безвідповідальності (табл. 2).

Шкала «позитивне минуле» тесту на визначення часової перспективи прямо корелює зі шкалами: проактивний копінг (r = 0,22, p < 0,05), задоволеність життям (r = 0,35, p < 0,001), сумлінність (r = 0,21, p < 0,05) і задоволеність умінням приймати рішення (r = 0,22, p < 0,05) методики «Особистісний потенціал і задоволеність життям».

Отже, студентам із вищими показниками негативної часової орієнтації, які сприймають своє минуле як негативне і теперішнє як фаталістичне, притаманні нижчі показники особистісного потенціалу, вони менше задоволені своїм життям, схильні до безвідповідальності і почуття безпомічності. Для них характерна нижча здатність долати життєві труднощі, які сприймаються як фатум через невміння бачити можливості для розв'язання проблем і саморозвитку. Таким студентам важче спрогнозувати розвиток ситуації, через що виникають труднощі у виборі оптимального варіанта дій, а також у віднаходженні сенсу діяльності. Вони менш цілеспрямовані, схильні залишати розпочату справу на півшляху порівняно зі студентами, які мають нижчі показники негативної часової орієнтації.      

Вищому рівню особистісного потенціалу сприяє більша орієнтація студентів на майбутнє і навпаки. Такі студенти характеризуються більшою старанністю, наполегливістю, ретельністю виконання завдань і вимогливістю до себе. Вони відкритіші до нового досвіду, зацікавлені в нових можливостях і готові змінюватися відповідно до цих можливостей. Життєві труднощі і негаразди такі студенти сприймають як особистісні виклики і переконані у власних здібностях долати неприємності в різних сферах людського функціонування. Студенти з вищим рівнем особистісного потенціалу і більш вираженою орієнтацією на майбутнє краще прогнозують розвиток ситуації і вміють надавати сенс своїм діям, виходячи із розуміння майбутнього.

Вищий рівень відповідальності і сумлінності у студентів пов'язаний також із позитивним ставленням до свого минулого, яке є основою більшої задоволеності життям загалом, а також задоволеності власним умінням приймати рішення. Студентам із позитивним сприйняттям свого минулого притаманний більший потенціал до змін, особливо у способах поведінки і мислення, що веде до самовдосконалення та саморозвитку; вони більш винахідливі, принципові і мають позитивну систему переконань.

Студенти, схильні до переживання гедоністичного теперішнього, коли воно бачиться повним задоволень, мають вищі показники безпомічності і безвідповідальності, вони гірше користуються наявними можливостями, менше планують свої дії і докладають недостатньо зусиль для реалізації задуманого.            

Для дослідження факторної структури отриманих результатів і вагомості окремих показників був застосований факторний аналіз з використанням методу головних компонент (обертання осей Varimax). Рішення про кількість факторів приймалося на базі методу «Кам'янистого насипу» і власних значень, в результаті якого було виділено чотири латентні фактори, які пояснюють 67,37% сукупної дисперсії даних.

Перший фактор «Потенціал особистості» пояснює 42,01% дисперсії інших змінних і включає в себе шкали: допитливість (0,823), вміння бачити можливості (0,841), цікаве життя (0,839), відкритість новому (0,853), розуміння (0,855), нададаптивність (0,823) і особистісний потенціал (0,784) тесту «Особистісний потенціал і задоволеність життям». Другий фактор (10,85% дисперсії даних) «Відсутність негативної часової орієнтації» складається зі шкал: негативне минуле  -0,766) і теперішнє фаталістичне (-0,735) опитувальника Ф. Зімбардо на визначення часової перспективи особистості, а також шкал: безпомічність (-0,787) і локус контролю (0,781) методики «Особистісний потенціал і задоволеність життям». Фактор «Позитивна часова орієнтація» (фактор 3) сформований шкалою «позитивне минуле» (0,665, р > 0,650) методики Ф. Зімбардо і пояснює 7,78% дисперсії решти змінних. До четвертого фактора «Орієнтація на майбутнє» (6,74% дисперсії даних) увійшли: шкала «майбутнє» (0,806) тесту на визначення часової перспективи і шкала «сумлінність» (0,717) опитувальника «Особистісний потенціал і задоволеність життям».

Аналіз структури і просторового співвідношення факторів показав, що дисперсія змінних: загальна самоефективність і проактивний копінг пояснюється впливом факторів «Потенціал особистості» (0,613 і 0,652 відповідно) і «Відсутність негативної часової орієнтації» (0,398 і 0,504). Фактор «Відсутність негативної часової орієнтації» пояснює також значний відсоток змінної «особистісний потенціал» (0,448), яка входить до структури фактора «Потенціал особистості».

Дисперсія змінних: цілеспрямованість і антиципація визначається факторами «Потенціал особистості» і «Орієнтація на майбутнє». Фактори «Відсутність негативної часової орієнтації» і «Позитивна часова орієнтація» впливають на дисперсію змінних: задоволеність життям (0,482 і 0,491 відповідно) і задоволеність вмінням приймати рішення (0,421 і 0,612). Дисперсія змінної «безвідповідальність» визначається впливом факторів «Відсутність негативної часової орієнтації» і «Орієнтація на майбутнє». Значний відсоток дисперсії змінної «теперішнє гедоністичне» опитувальника Ф. Зімбардо на визначення часової перспективи особистості визначається факторами «Позитивна часова орієнтація» (0,426) і «Орієнтація на майбутнє» (-0,402).

На підставі факторного аналізу опишемо особливості часової перспективи студентів технічного і гуманітарного спрямування у зв'язку з їхнім особистісним потенціалом і задоволеністю життям. На рівень особистісного потенціалу студентів найбільше впливають такі їхні риси, як допитливість, відкритість до нового, вміння бачити можливості для саморозвитку та готовність змінюватися відповідно до цих можливостей, вміння знайти щось цікаве для себе майже в будь-якій діяльності і відчувати стан «потоку», або повного залучення, при виконанні завдань. Розвитку особистісного потенціалу сприяє також відсутність орієнтації на негативне минуле і фаталістичне теперішнє. Негативне ставлення студентів до власного минулого і орієнтація на фаталістичне теперішнє формує відчуття безпомічності і переконання, що життя людини непідвладне свідомому контролю, а тому неможливо що-небудь загадувати на майбутнє. Натомість орієнтація на майбутнє сприяє розвитку старанності, ретельності, відповідальності і вимогливості до себе у студентів. Характерною ознакою студентів гуманітарного і технічного спрямування є їхня орієнтація на позитивне минуле.

Високий рівень особистісного потенціалу, а також відсутність негативної часової орієнтації підвищують рівень самоефективності студентів і дає їм змогу сприймати стресові ситуації як ситуації виклику і такі, що потребують вирішення через конструктивні дії. Здатність до антиципації, цілеспрямованість і наполегливість формуються у студентів з високим рівнем особистісного потенціалу і вираженою орієнтацією на майбутнє. Студентам з інтернальним локусом контролю, позитивним ставленням до власного минулого і відсутністю негативної часової орієнтації притаманний вищий рівень задоволеності життям, яка є наслідком процесів судження про відповідність якості свого життя унікальній сукупності особистісних критеріїв і стандартів. Натомість у студентів з негативною часовою орієнтацією, екстернальним локусом контролю і нерозвинутою майбутньою часовою перспективою формується почуття безвідповідальності і безпомічності у використанні своїх можливостей. Позитивне ставлення до власного минулого і звужена орієнтація на майбутнє сприяють формуванню у студентів гедоністичного ставлення до теперішнього.

Висновки. У студентів гуманітарного і технічного спрямування переважає позитивна часова орієнтація, яка включає в себе позитивне сприйняття власного минулого, орієнтацію на майбутнє та гедоністичне ставлення до теперішнього. Негативна часова орієнтація, представлена фаталістичним теперішнім і негативним минулим, посідає у профілі часової перспективи студентів останнє місце. Студенти гуманітарного спрямування більше орієнтовані на теперішнє, ніж студенти технічного спрямування, а також більш позитивно ставляться до власного минулого досвіду. Орієнтація на безтурботне і безпечне сприйняття теперішнього часу життя більше притаманна дівчатам, ніж хлопцям.

Сприйняття власного минулого досвіду як негативного і травматичного та фаталістичне ставлення до теперішнього є перешкодою на шляху формування особистісного потенціалу студентів. Натомість орієнтація на майбутнє, яка включає наявність цілей, планів і спрямованість поведінки на їх реалізацію, сприяє розвитку старанності, ретельності, відповідальності та вимогливості до себе у студентів. Такі студенти переконані в особистих здібностях успішно долати життєві

негаразди, добре прогнозують розвиток ситуації і вміють надавати сенс своїм діям, виходячи із розуміння майбутнього.

Спрямованість студентів на гедоністичне теперішнє, бажання отримати насолоду від моменту без жалю про подальші наслідки своєї поведінки формують у них безвідповідальне ставлення до роботи і життя. Натомість орієнтація на позитивне минуле сприяє розвитку сумлінності і є основою високої оцінки якості свого життя.

Отримані результати окреслюють перспективи подальших досліджень особливостей і закономірностей формування часової перспективи студентів як важливого чинника їхнього особистісного потенціалу.