Складові управління ризиками в комунікаційних проектах

Наталія Драгомирецька, доктор наук з державного управління,

професор кафедри філософських та соціально - політичних наук

Одеського регіонального інституту державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

УДК: 364.043:351.9

Розглядається питаня розуміння ризиків у комунікаційних проектах.

Акцент зроблено на характеристиках ризиків, притаманних комунікаційним проектам.

Визначені складові та елементи процесу управління ризиками в комунікаційних проектах.

Ключові слова: ризики, управління ризиками, комунікаційні проекти,

складові управління ризиками, ціна ризику, готовність до ризику, аналіз чутливості до ризику, рівень загроз.

Постановка проблеми. Характеризуючи проблему управління ризиками в комунікаційних проектах, слід зазначити, що будь - який проект розуміється як ідеальна модель, що формулюється мовою знаків і спрямована на конкретний результат. У комунікаційних проектах важливим елементом виступає формулювання ідеї проекту, його місія, а також результат, який буде досягнуто як результат впровадження у певну сферу життєдіяльності.

При цьому фахівці_науковці та практики - часто не враховують можливі ризики та кризи в процесі управління проектами. Складність управління ризиками залежить не тільки від аналізу чутливості до ризику самого проекту. Більше це стосується готовності до ризику самих ініціаторів і «реалізаторів» проекту, а також визначення рівня загроз щодо отримання результатів проекту. Варто враховувати, що комунікативні проекти можуть приводити як до досягнення результатів, так і до соціального ефекту. Останні можуть бути негативними, якщо не враховувати можливі ризики та не управляти ними.

Саме тому в комунікаційних проектах найважливішим структурним елементом постає дослідницька діяльність, оскільки саме проектувальник повинен, по_перше, знати, бачити реальні проблеми функціонування тієї або іншої об'єктної царини. По_друге, він мусить мати уявлення про ідеальний стан цілого і способах його підтримки.

Це визначає такі наукові завдання щодо проблеми управління ризиками в комунікаційних проектах: визначення ризиків, що властиві саме таким видам проектів, характеристика їх складових; формування ціни ризику, готовності до ризику, аналізу чуттєвості до ризику, рівня загроз; врахування впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.  

Практичні завдання з того аспекту, що кінцева мета проектів такого типу є соціальний ефект. У деяких випадках - це отримання результату (тобто повне досягнення поставленої мети, а також певного прибутку). Отже, управління ризиками насамперед впливає саме на ці дві складові. Процес прогнозування ризиків та управління ними є одним з основних для успішності комунікаційних проектів. Він дає можливість виконати проект в умовах обмеженості в часі, в ресурсах (фінансових і людських) і дати максимальний результат (або/та соціальний ефект).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання розглядуваної проблеми, демонструє, що фахівцями робиться акцент на використанні елементів проектного менеджменту в державному управлінні, освіті, закладах охорони здоров'я, бізнес - проектах, соціальних проектах тощо. Здебільшого йдеться про процеси проектування, розроблення техніко - економічних обґрунтувань, результатів упровадження проектів, внутрішній менеджмент при реалізації проектів тощо.

Утім, можна виділити невирішені раніше частини проблеми, що досліджується. По - перше, це стосується питань визначення ризиків, які притаманні тільки комунікативним проектам, способів їх визначення та управління ними у ході управління всім проектом. По - друге, важливими аспектами є характеристики для таких проектів ціни ризику, готовності до ризику, аналізу чутливості до ризику, рівня загроз. По - третє, йдеться про обґрунтування пріоритетних сфер проекту, у яких необхідне управління ризиком. По - четверте, важливою є відповідність комунікативних проектів потребам суспільства та їх результативності тощо.

Мета цієї статті більш обмежена. Вона спрямована на те, щоб окреслити основні складові управління ризиками в комунікаційному проекті. Відповідно постають завдання статті: дати характеристику розуміння ризиків у науковій і практичній діяльності; виокремити сутність ризику для комунікаційних проектів; акцентувати увагу на ціні ризику для комунікаційних проектів; визначити елементи управління ризиками; наголосити на тих елементах управління ризику, які необхідно передбачати до процесу реалізації проекту (аналіз чутливості до ризику, готовність до ризику, визначення рівня загроз результату (соціальному ефекту) проекту.

Виклад основного матеріалу. Підходів до розуміння ризиків у науці та практичній діяльності доволі багато. Доцільно зазначити, що ризики в проекті визначаються відповідно до загальної теорієї ризику. Вони мають певні характеристики. Також виокремлюється поняття готовності до ризику [1]. Саме поняття «ризик» визначається як:

•        - імовірність виникнення збитків або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом;
•        - рівень фінансової втрати, що виражається в можливості не досягти поставленої мети; у невизначеності прогнозованого результату; у суб'єктивності оцінки прогнозованого результату;
•        - ступінь варіабельності прибутку, що може бути отриманий завдяки володінню цим видом активів;
•        - ризик законодавчих змін, які впливають на результати проекту;
•        - стимул підвищення відповідальності за прийняті рішення;
•        - управлінська діяльність, що має тією чи іншою мірою ризиковий характер, що зумовлено багатофакторною динамікою об'єкта управління, його зовнішнім оточенням, роллю людського фактора, процесом впливу;
•        - складова управлінської діяльності, здійснювана в ситуації того чи іншого ступеня невизначеності, при недостатності інформації, при виборі альтернативного рішення, критерій ефективності якого пов'язаний з імовірністю прояву негативних умов реалізації;
•        - діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, під час якого є можливість кількісно й якісно оцінити ймовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі та відхилення від мети;
•        - втрати, збиток, імовірність яких пов'язана з наявністю невизначеності, недостатньої інформації, невірогідності, або вигода і прибуток, одержати які можливо лише за дій, обтяжених ризиком, що найчастіше пов'язується з інноваційною діяльністю.

Потрібно зазначити, що проект щодо певного виду комунікаційної діяльності насамперед є конфліктним, як у внутрішньоорганізаційному середовищі, так і у зовнішньоспрямованому. Це пояснюється тим, що зацікавлені сторони часто мають зовсім різні цілі. Зацікавлені сторони проекту - це ініціатори комунікації. При цьому головним завданням проекту комунікаційної діяльності є необхідність викликати зацікавленість в іншої сторони - споживача комунікації. Останній має виступати головною зацікавленою стороною, оскільки від неї залежить результат комунікаційної діяльності. Саме тому в комунікаційному проекті команда повинна визначити зацікавлених осіб серед одержувачів комунікації, а також дати характеристику їх очікуванням, потребам [2]. Виходячи з цього, виокремлюється сутність ризику для комунікаційних проектів, яка полягає в такому: можливості відхилення від передбачуваної мети, заради якої здійснюється обрана альтернатива; імовірності досягнення бажаного результату; у відсутності впевненості в досягненні мети; очікуванні небезпеки, невдачі в результаті вибору альтернативи та її реалізацій.

У комунікаційних проектах слід розрізняти кількісну та якісну міру ймовірності. Розрізняють ступені: високий, середній, низький, нульовий.

Складним питанням для таких видів проекту є визначення ціни ризику. Остання розуміється як розмір втрат організації як результату діяльності в умовах невизначеності. У комунікаційних проектах це дві складові: фінансовий збиток та негативний соціальний ефект (незадоволеність одержувача комунікації, неприйняття інформації). З іншого боку, платою за ризик виступає розмір успіху, який досягнуто при впровадженні комунікаційного проекту. Важливими елементами управління ризиками є:

1. Визначеність і ризики. Умови вироблення та прийняття управлінських рішень, коли керівник з достатньою для даної ситуації вірогідністю знає потенційні результати кожного з можливих варіантів розвитку подій.

2. Прийнятність ризику. Імовірність втрат та ймовірність того, що ці втрати не перевищать певний рубіж.

3. Правомірність ризику. Імовірність ризику перебуває в межах нормативного стандарту для даної сфери діяльності, який не можна перевищити без правових порушень.

4. Рівень ризику. Відношення величини втрат до витрат на підготовку і реалізацію ризик - рішення (вимірюється за величиною від нульового значення до одиниці, вище якого ризик невиправданий).

5. Імовірність ризику. Ступінь впливу джерела ризику, яким може виступати як подія, вимірювана в межах значень від нуля до одиниці (кожен вид ризику має верхні і нижні границі ймовірності).

6. Результат діяльності в ризику - ситуації. Розмір імовірних втрат або величина очікуваного позитивного результату у визначеній заздалегідь мірі.

Варто також враховувати складові готовності до ризику: стереотипи (результати практичної реалізації минулих аналогічних рішень, прийнятих в умовах невизначеності); невдачі (диктують вибір обережної політики); успіх (спонукає до ризику); ставлення до ризику багато в чому залежить від розміру капіталу, який має організація для запровадження проекту); переваги (для більшості людей характерні малоризиковані варіанти дій); дії (відповідно до минулого досвіду та інтуїції, якщо немає часу на збирання додаткової інформації або якщо витрати на неї дуже великі); схильності (мислення і вчинки незалежні, неабиякі, зухвалі; у думках і діях наявний чіткий розрахунок, що не заважає натхненню; упевненість ґрунтується на творчому передбаченні результату; нестандартні підходи до проблем, динаміка, експеримент); поводження (індивідуальні якості, здібності людини, її навички, готовність, установки, загальна і спеціальна підготовка, його характер і темперамент); протистояння напруженій ситуації (фізична і фізіологічна усталеність, психічна усталеність, психологічна готовність); форми реакцій (зниження організованості поводження, гальмування дій і рухів або підвищення ефективності діяльності); рівні

реакцій (рівень пристосованих реакцій, що активізують до діяльності, до складних інтелектуальних функцій, а також формують стратегію поводження і забезпечують процес розподілу уваги).

Існує багато видів ризику. Втім, для комунікаційних проектів характерним є такий перелік ризиків, що наведений у наступній таблиці.

Характерні ризики для комунікаційних проектів

Під час проектування й управління проектами основна складність полягає в тому, що прийняття будь - якого рішення залежить від невизначеності ситуації. Це викликає певні ризики. У проектуванні ризики, зумовлені невизначеністю, важливо звести до ситуації з нормальними ризиками, за умови, якщо вдасться визначити та зменшити невизначеність до певних меж [3-10].

Важливою складовою управління ризиками виступає аналіз на чутливість до ризику. Він проводиться у два етапи. Перший етап - опис навколишнього середовища: рівень інфляції, прогноз змін курсу національної валюти, податкове оточення проекту, політична ситуація, соціальна ситуація, рівень доходів населення тощо. Другий етап - вибір найбільш вагомих факторів проекту, який в ході здійснення аналізу отримує передбачені (фіксовані) значення при незмінних (базових) інших змінних.

При управлінні ризиками в комунікаційних проектах доцільно звертати увагу, по - перше, на те, що це складні проекти за кількістю зацікавлених і незацікавлених осіб. По - друге, у своїй основі він є конфліктним. По - третє, він є руйнівним (навіть якщо розуміти останнє в позитивному сенсі). По - четверте, він викликає в одержувачів комунікацій певну невпевненість. Остання, як загальновідомо, важко переживається людьми і може викликати відторгнення та соціальні конфлікти. По - п'яте, такий проект потребує підготовки та фронтальної реалізації. Останнє включає в себе вербальну і невербальну комунікаційну діяльність, рольові позиції, інтереси груп, прошарків населення тощо, імідж (образ) ініціатора комунікації, інформацію, особливості отримувача комунікаційної діяльності, феномени подання і прийняття результатів комунікаційної діяльності, психологічні «галаефекти» тощо.

Управління ризиками в проекті залежить від того, як було визначено рівень загроз для реалізації проекту комунікаційної діяльності. Для цього можна пропонувати такі дії: визначення можливих ситуацій зіткнень; визначення ситуацій, що можуть спровокувати конфлікти; визначення критичного рівня сприйняття інформації; визначення здатності інформації, що пропонується, виступати стимулом для певних дій; визначення рівня мотиваційної сили інформації, що подається; визначення рівня конфліктності інформації, що подається; визначення рівня психологічних бар'єрів сприйняття інформації; визначення рівня здатності чути і сприймати інформацію; визначення рівня готовності до критики і чорного та сірого ПР; визначення готовності до використання методів «зриву шаблона»; визначення здатності інформації не видозмінюватись і провокування протилежних установок; визначення загрози роботи у стислому часі; визначення рівня професіоналізму та підготовки персоналу; визначення чіткості й адекватності управління системи проектом і командою; визначення можливості використання адекватних методів, технік, технологій.

Роблячи висновки, варто зазначити, що процес управління ризиками доволі складний. Він залежить від багатьох складових. Насамперед від розробників проекту, які повинні спрогнозувати всі ризики, визначити їх вартість, розробити методи запобігання або їх подолання. Комунікаційні проекти мають власні характеристики ризиків. Останні доцільно враховувати під час розроблення проекту та його реалізації.

Виокремлюються перспективи подальших розвідок в означеному напрямі. Вони стосуються проблем орієнтації на досягнення соціально вагомих результатів комунікаційних проектів, що корелюють з потребами суспільства, раціонального використання обмежених ресурсів при розробленні та реалізації проектів, розроблення критеріїв щодо процесів формування соціальних цінностей і стандартів тощо.

Рассматриваются трактовки рисков в коммуникативных проектах. Акцент делается на

характеристиках рисков, которые присущи коммуникативным проектам. Определяются

составляющие и элементы процесса управления рисками в коммуникативных проектах.