Особливості політичної міфотворчості державної діяльності гетьмана Богдана Хмельницького та їх роль в український історії

Валерія Сігало, бакалавр міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

УДК 323.1(477) «17»

У статті аналізуються особливості іміджу політичного лідера Б. Хмельницького, а також його вплив на розвиток української історії, культури, самобутності, зародження української незалежності та парламентаризму.

Ключові слова: політичний лідер, українська козацька держава, гетьман, зовнішня політика держави, імідж політичного та державного лідера.

В статье анализируются особенности имиджа политического лидера Б. Хмельницкого, а также его влияние на развитие украинской истории, культуры, самобытности и зарождение украинской независимости и парламентаризма.

Ключевые слова: политический лидер, украинское казацкое государство, гетьман, внешняя политика государства, имидж политического и государственного лидера.

The article analyzes the features of the image of a political leader B. Khmelnitskiy and his impact on the development of Ukrainian history, culture, identity and origin of Ukrainian independence and parliamentarism.

Key words: political leader, the Ukrainian Cossack state, hetman, foreign policy, public image of political and state leader.

Протягом 2008-2009 років в нашій країні відповідно до Указу Президента України № 78 від 01.02.2008р. «Про відзначення у 2008 році 360 - ї річниці подій, пов'язаних з початком Національно - визвольної війни українського народу середини XVII століття» та подій, пов'язаних із створенням української козацької держави, відбувались урочистості, які показали невмирущу славу Богдана Хмельницького в історії України.

Богдан Хмельницький був вихідцем зі шляхти, яка за якісь провини втратила шляхетство. Як самодостатня людина, він усвідомлював, що належить до дрібної шляхти й ніколи не намагався видавати себе за нащадка магната чи князя, але шляхетське коріння Богдана Хмельницького мало дуже важливе значения в умовах XVII ст. За тогочасними уявленнями лише шляхта мала право створювати державу, керувати цією державою і представляти її. Тому, коли справа дішла до відновлення української державності у вигляді Козацької держави, шляхетство гетьмана, як i багатьох його соратників, працювало на узаконення цiєi держави в очах сусідів. Про все це згадували piзні сучасники.

Навчаючись у Київський братській школі, а потім у Львівській езуїтській колегії, Б. Хмельницький оволодів польською і латинню, а потрапивши до турецького полону - турецькою та татарською мовами. На той час латинь була мовою міжнародного спілкування. Тому під час зустрічі Хмельницького із французьким послом графом де Брежі в 1647 році гетьман вів переговори на латині, що дуже здивувало графа. Б. Хмельницький добре та ретельно вивчав історичні джерела, праці середньовічних авторів, українську полемічну літературу, право, знав історію свого народу, його взаємини із сусідами. Повернувшись із турецької неволі додому, назавжди пов'язав свою долю з українським козацтвом.

Тож, беручись на переломі 1647-1648 pp. До підготовки нового козацького повстання проти Речі Посполитої, Б. Хмельницький мав уже достатньо великий життєвий досвід і справу поставив так, що це повстання зовсім не нагадувало попередні, які - вci до одного - козаки програли. Саме воно переросло в українську національно - визвольну війну, під час якої було відновлено Українську державу.

Б. Хмельницький майже із самого народження мав характер переможця, хист полководця, будівничого держави, а також талант непересічного дипломата. Тільки значно зміцнивши позиції України на міжнародній арені, гетьман Хмельницький на початку 1649 року оприлюднив спочатку перед польськими, а потім і московськими посланцями програму незалежності України в тогочасному розумінні цього поняття. Він прагнув поширити свою владу на всю етнічну українську територію та мав для цього всі відповідні передумови. У Хмельницького були чіткі наміри щодо певних кроків - панувати абсолютно і незалежно, не підпорядковуючись при цьому ніякому монархові, і володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі до московського кордону. Починаючи зі звичайного для України козацького повстання, він залишив по собі у спадок незалежну державу, яка в змозі була боротися за політичне, економічне, національне і культурне визволення (за сучасною термінологією - суверенітет).

Україна за часів Б. Хмельницького стала на шлях національно - буржуазного розвитку, шлях розвитку права (звичаєвого, державного, цивільного, торговельного, військового), культури демократії, як поєднання прав та обов'язків, станових і міжетнічних стосунків - це засвідчує, що він був державним діячем, який усвідомлював органічний розвиток держави України ХVII століття з усім процесом багатовікового розвитку. Саме Хмельницькому належить ідея зовнішньої політики держави - жити в злагоді з колишніми ворогами, тому що дійсність постійного перебування у стані війни викликає багато протиприродних людському існуванню явищ [1, 38-41].

Наймасштабнішою, найвеличнішою й воднораз найтрагічнішою подією в iстоpiї визвольних змагань українців за незалежність Батьківщини впродовж XIV-XX ст. була національна революція 1648-1676 pp., яка своєї кульмінації досягла коли керівництво боротьбою перебувало в руках Великого гетьмана Богдана Хмельницького. Враховуючи колосальний вплив його особистості на пepeбіг революції, історики, зокрема М. Грушевський, часто називали й продовжують називати цей період «Хмельниччиною».

Виявлені історичні документи великого гетьмана України промовляють, що, на відміну від багатьох тогочасних європейських політиків, він не був релігійним фанатиком, але, незважаючи на це, Хмельницький послідовно й рішуче відстоював iнтepecи православ'я. Треба зазначити, що, окрім цієї релігії, він визнавав право на існування католицизму й уніатства. Тому сучасні дослідники економічної i політичної діяльності Б. Хмельницького мають усі підстави назвати релігійну толерантність гетьмана унікальною.

Листи і універсали володаря Української держави засвідчують його прагнення перетворити гетьманат на міцну «Богом дану» спадкову владу, якій би повністю i безумовно сприяли інші органи влади i також державні інституції. Він домагався від старшин та місцевої адміністрації вчасного i точного виконання всіх розпоряджень, які надавала Центральна Влада. Важливо також констатувати, що саме в одному із листів гетьмана (до львів'ян від 20 жовтня 1655 р.) вперше офіційно було вжито термін «Україна» стосовно назви всix етнічних українських земель, а не лише теренів Брацлавського, Київського i Чернігівського воєводств, володарем яких він себе вважав [2, 8-23].

Важливою дипломатичною перемогою Б. Хмельницького вважається зміна царського титулу слів «Мала Русь», що було рівнозначним юридичним визнанням існування країни, як держави, навіть під управлінням московського царя. У роки війни Б. Хмельницькому довелося вирішувати цілий комплекс питань, пов'язаних із зовнішньополітичним забезпеченням життєдіяльності молодої держави. В цілому, завдяки гетьманській дипломатії вдалось у процесі протиборства різних політичних сил знайти більшменш оптимальні рішення: укласти союзи з одними або добитися нейтралітету інших. Ця специфічна лінія зовнішньої політики привела до визнання України як суб'єкта міжнародних правових відносин, що було не просто важливим, а дуже важливим фактором надання нашій державі повноцінного права на існування в якості рівноправного актора міжнародної арени.

Найточнішою характеристикою єдиного в історії України загальнонаціонального лідера, за яким піднявся весь народ, буде, на погляд автора - саме шлях блискучих дипломатичних перемог і гірких поразок у становленні української державності на міжнародному рівні. Не можна не враховувати, що тривала ця діяльність лише дев'ять років: з 1648 - го по 1657 - ий рік. Богдан - Зиновій Хмельницький провів глибоку межу поміж добами історії України, поклав початок Української Козацької Держави. Розгортаючи широку дипломатичну та політичну діяльність, гетьман України - насамперед добивався створення найкращих зовнішньо - політичних умов для подальшої боротьби проти шляхетської Польщі. Для цього на початку 1648 року він уклав воєнний союз з кримським ханом Іслам - Гіреєм ІІІ. Оскільки Кримське ханство було васалом турецького султана, це суттєво впливало й на українсько - турецькі відносини, що мали добросусідський характер.

Богдан Хмельницький створив своїм надзвичайним адміністративним талантом міцну й авторитетну владу. Він зміг перетворити Україну із географічного поняття провінції Речі Посполитої в суб'єкт міжнародного права державу зі стрункою системою адміністрації, з новими законами, новим соціальним ладом; зумів дипломатичним хистом лавірувати між ворожими сусідами і вивести Україну з того ярма, яке намагалася накласти Москва. В козацькому місті Чигирина яке гетьман зробив столичним містом України, зустрічалися дипломати різних держав, що належали як до антипольської, так і антиукраїнської коаліцій. Чигирин став одним із центрів воєнно - політичного життя Східної Європи. Значення діяльності Богдана Хмельницького величезне і для порівняння з нею важко знайти в історії паралелі. Хотілося б підкреслити, що гетьман Богдан Хмельницький під час своєї діяльності відзначався яскравими дипломатичними здібностями.

Протягом війни він саме за допомогою дипломатичних заходів домігся ізоляції Польщі і налагодив добрі стосунки з низкою сусідніх держав: Молдавією, Валахією, Трансільванією та забезпечив Україні допомогу Криму. Із самого початку боротьби з Польщею Б. Хмельницький досяг доброзичливого нейтралітету Туреччини й Трансільванії, крім того, він примусив Молдавію розірвати союз з Польщею, готував союз зі Швецією, зав'язав дружні відносини з Венецією та іншими європейськими державами.

Майже все його політичне життя було покладено на пошук інших дипломатичних шляхів, які були спрямовані на підтримку розвитку, суверенітету та незалежності української держави.

Сучасники називають Хмельницького «рятівником усієї Pусі» (тобто України), «руським Моїсеєм», «батьком Вітчизни», «від Бога даним». Та, мабуть, найвеличішу оцінку Б. Хмельницькому дав через півтора століття невідомий автор знаменитої «Icтоpiї Русів»: «Таких людей Провидіння Боже віками тільки породжує в людстві для особливих його намірів i призначень. Він... Отчизну свою i народ так любив, що спокоєм своїм, здоров'ям i життям завше йому жертвував без наименьшого нарікання. Словом сказати, був найліпший у народі верховний начальник, а у війську безприкладний вождь». Попри весь свій пафос така оцінка влучно передає одне - феноменальне значення Б. Хмельницького для долі українського світу.

Отже, сучасна політична міфотворчість, яка стосується образу Б. Хмельницького, актуалізується в засобах інформації за умов прагнення до створення єдиного цілісного світогляду, який схвально сприймається суспільством. У ситуації невизначеності напрямів стратегічного розвитку сучасної держави та суперечливих тенденцій розвитку суспільства цей політичний міф діє як захисний механізм, який запобігає розпаду соціуму. На українських теренах питання національної свідомості в сучасних умовах має свою специфіку. В сучасних умовах політичний міф діяльності Хмельницького все більше набуває раціональних ознак, стає інструментом національної політики, яка використовує міф для реалізації політичних цілей. Отже, сучасна політична міфотворчість актуалізується за умов, коли прагнення до створення єдиного цілісного світогляду, який схвально сприймається суспільством, але наразі бракує реальних засобів його утвердження. [3, 169]

На погляд сучасних аналітиків гетьман Хмельницький, як безумовний народний лідер, мав усі риси та характеристики для створення іміджу загального державного діяча, а саме: він мав свою особистість, яка впливала на сприйняття позитивного іміджу політичного та державного лідера. До складу особистості, на погляд автора, входять наступні характеристики: зовнішні дані, привабливість, вік і здоров'я, наявність харизми, манера одягатися, жести і міміка; індивідуально особисті риси: темперамент, характер, здібності. По - друге, фактором, який впливає на особливості сприйняття політичного лідера громадськістю, є його діяльність та мотиви участі в політиці. При цьому цінною є не лише політична позиція в цілому, а й демонстрація соціальних, моральних, особистісно - професійних рис свого іміджу (розум, компетентність,моральні якості). Третім фактором, який впливає на прийняття іміджу політичного лідера такого рівня, як був гетьман Б. Хмельницький, є гендерні, соціально - психологічні, демографічні особливості. [4,171-174]

Аналізуючи історичні героїчні часи відродження українського козацтва і ніскільки не зменшуючи заслуги перед Україною інших видатних державних діячів, необхідно визнати, що перше місце у цьому ряді належить видатному Гетьману України, творцю Української держави Богдану Хмельницькому.

Тому, високо позитивно оцінюючи увічнення пам'яті ХХ століття на території України, на його честь встановлені пам'ятники у багатьох містах нашої держави визначені місця лише його найбільших битв.