Особливості формування місцевих органів влади на Волині наприкинці ХХ - початку ХХI ст

В. В. Троценко, аспірант кафедри політології
Волинського національного університету імені Л. Українки
УДК 329

               Стаття присвячена аналізу процесів формування місцевих органів влади на Волині. Розглядаються умови проведення і результати виборів до обласної та міських рад 1990 - 2006 років, виборча активність громадян, якісний та кількісний склад представницьких органів влади в області, їх партійна належність.

Ключові слова: Волинь, демократія, вибори, обласна рада, виборча активність, електорат, міські ради.

Вибори до складу органів влади та місцевого самоврядування є не лише ознакою демократичності політичного режиму конкретної країни, а й ефективним засобом колегіального вирішення проблем регіональної спільноти, ознакою зрілості громадянського суспільства. Вибори вважаються найбільш поширеним, доступним і прийнятним способом політичної участі громадян у процесах їх залучення до вирішення нагальних проблем життєдіяльності соціуму. Особливий інтерес викликає дослідження регіональної специфіки виборів до місцевих органів влади, оскільки вивчення місцевого досвіду проведення виборів надає багато інформації щодо адекватності деяких правових норм регіональній специфіці, і, відповідно, подальшого корегування законодавства у бік його вдосконалення. Значний дослідницький інтерес викликає й аналіз форм та способів залучення громадян до участі у виборах.

Метою статті є аналіз електоральних переваг волинян на виборах до місцевих органів влади з 1990 по 2007 рік.  

Вітчизняний досвід участі громадян у виборах в аспекті досліджуваної проблеми узагальнений у працях вітчизняних авторів: О. Барабаша, А. Білоуса, В. Бортнікова, Р. Вовк, Я. Давидовича, С. Кальченка, В. Ковтунця, Н. Карпачової, Ю. Ключковського, І. Кресіної, Л. Скочиляса, Є. Перегуди, А. Романюка, М. Рябця, М. Ставнійчук, М. Тиского та ін.

Вибори 4 березня 1990 року до Верховної Ради України, обласних, районних, міських, районних в містах, селищних, сільських рад народних депутатів, були центральною подією в суспільно політичному житті волинян. Вони були першими, що відбувалися за участю опозиції. Їх особливістю було те, що на політичну арену, крім КПРС, вийшла значна кількість нових громадських об'єднань. Ці вибори проходили на новій законодавчій базі. Радянський принцип резервування місць для офіційно визнаних політичних об'єднань був вилучений із закону про вибори. Була скасована також конституційно закріплена монополія однієї партії на формування всіх представницьких органів.

Іншою новацією цих виборів було зменшення кількісного складу представницького та розпорядчого органу Волині - обласної ради, з 150 до 130, з відповідним зменшенням кількості виборчих округів. Як влада, так і опозиція проводили достатньо активну пропагандистську роботу. Було висунуто 541 і зареєстровано 476 кандидатів у депутати. За офіційними даними у виборах взяло участь 93,6% загальної кількості виборців. Однак, ця цифра видається надто високою, якщо її порівняти з активністю волинського електорату на виборах в роки незалежності, коли вибори проходили під контролем громадськості. У день виборів до обласної ради було обрано 125 депутатів, а не 130. Це пояснюється специфікою виборчого законодавства, яке здійснювалося на засадах мажоритарної системи абсолютної більшості. Там, де кандидати не набрали абсолютної більшості, тобто 50 плюс один голос, були призначені додаткові вибори. За соціальним складом рада налічувала 10 робітників, 12 колгоспників, 26 керівників підприємств і спеціалістів народного господарства, 21 особа представляли органи місцевих рад. Однак найбільшу кількість - 30 депутатів, делегували представники партійних, радянських та комсомольських органів [1, с. 22]. Перемогти на виборах до вищого представницького органу області опозиції не вдалося, але вона провела до нього 36 своїх депутатів. Виявився брак досвіду у проведенні передвиборної агітації, майже суцільний контроль за ЗМІ з боку Компартії, а також низький рейтинг довіри в окремих районах до представників опозиції. Зокрема, депутатами Луцької, Ковельської, Нововолинської, Володимир Волинської та Горохівської міських рад народних депутатів від демократичного блоку стали мало чи не половина складу депутатського корпусу цих рад. Однак у північних та східних, переважно поліських сільськогосподарських регіонах склад рад в основному уособлювали представники господарської, партійної та радянської номенклатури [2, с. 106]. Вибори продемонстрували, що розмежування полярних політичних сил у суспільстві в цілому завершився й розпочався етап їх відкритого протистояння.

За результатами виборів в області почали формуватися органи місцевої влади. Характерною ознакою того часу було те, що головами районних рад, як правило, обиралися перші секретарі райкомів партії. 9 квітня 1990 року розпочала роботу перша сесія Волинської обласної ради двадцять першого скликання, сесія, з якої бере початок історія демократичних виборів. Для обрання голови обласної ради було внесено три кандидатури: В. І. Блаженчук, П. А. Маховиков, Л. І. Павленко. Головою ради було обрано другого секретаря обкому КПУ В. І. Блаженчука, рейтинг якого порівняно з іншими кандидатами, і, в першу чергу, першим секретарем обкому КПУ Л. І. Павленком, був набагато вищим. Тому його підтримали як комуністи, так й представники опозиції. На сесії депутати обрали президію ради*, яку за посадою очолив В. І. Блаженчук та 11 постійних комісій ради. За старою радянською традицією на цьому зібранні були також обрані голови і народні судді районних (міських) народних судів в області, народні засідателі обласного суду. Затверджені завідувачі відділами, начальники управлінь. Головою виконкому та членом президії ради було обрано М. В. Парасунька [3]. Однак на цій посаді він був недовго. У жовтні 1990 року у зв'язку з призначенням М. В. Парасунька головою Комітету із соціального розвитку села при Раді Міністрів УРСР, президія обласної ради поклала виконання обов'язків голови виконкому на першого заступника голови облвиконкому.

За свідченням голови Волинської обласної ради у 1998-2006 роках, активного учасника тогочасних подій В. П. Дмитрука, те, «що за Володимира Блаженчука проголосувало 75 депутатів, значило багато. Саме тут можна говорити про «волинський фактор». Якби обрали першого секретаря обкому Павленка, події, мабуть, розвивалися по - інакшому. Волинь відрізнялася від Галичини, де настрої були більш національно - патріотичними й революційними. Але ми також показали Сходу України, що теж прагнемо змін. Рішення про утвердження національної символіки ми прийняли, хоч і не в першій день сесії, як у Львові чи Івано - Франківську, але через недовгий час» [4].

На початку лютого 1991 року в області проходила кампанія щодо реорганізації органів місцевої влади відповідно до Закону «Про місцеві ради та місцеве самоврядування». Однією з новацій цього закону було рішення про об'єднання посад голів рад і голів їх виконавчих комітетів. З врахуванням цієї обставини пройшли вибори нових голів районних рад. 8 лютого 1991 року п'ята сесія обласної ради народних депутатів обрала виконавчий комітет у складі 17 осіб: голови облвиконкому, його першого заступника, шести заступників, керуючого справами виконкому, восьмі членів виконавчого комітету. Головою обласної ради та головою її виконавчого комітету став В. І. Блаженчук. Його першим заступником було обрано А. Ф. Кривицького, який до цього обіймав посаду голови Луцької міської ради. Заступниками голови облвиконкому обрані: М. І. Бездушний, А. Ф. Давидовський, І. І. Карпомиз, Ю. С. Ленартович, Б. Г. Сорока, І. І. Фурів [5].

13 березня 1992 року Волинська обласна рада прийняла рішення про роз'єднання Володимир - Волинської міської ради на міську і районну ради. Головою Володимир - Волинської районної ради обрано І. М. Потапюка, Головою Володимир - Волинської міської ради обрано М. А. Гнатюка. Навесні того ж року відбулося збільшення кількості районів області з 15 до 16, а відповідно змінилася кількість місцевих рад. 23 квітня 1992 року було утворено Шацький район. До його складу увійшли 1 селищна, 8 сільських рад, які до того входили до Любомльського району Волинської області. У зв'язку із запровадженням інституту державних адміністрацій, навесні і влітку 1992 року на Україні, відповідно й на Волині, відбулася суттєва реорганізація владних структур.

У зв'язку з тим, що голова Волинської обласної ради В. І Блаженчук був призначений Представником Президента України у Волинській області, 5 червня 1992 року сесія вищого представницького органу Волинської області обирала нового голову ради. На посаду голови ради було висунуто 4 кандидатури: Б. П. Клімчук, Г. Г. Кожевніков, І. Ф. Корсак (зняв свою кандидатуру), В. С. Паламарчук. Переміг своїх опонентів і став головою ради Б. П. Клімчук.  

Чергова кампанія до виборів депутатів місцевих органів влади, які відбулися 26 червня 1994 року, проходили одночасно з виборами Президента України. Вперше громадяни мали право прямим волевиявленням обирати голів обласних, міських і районних рад. Вибори відбувалися у два тури. У першому турі були обрані голови більшості зазначених рад. Головою обласної ради народних депутатів став Б. П. Клімчук, за якого проголосували 206 836 жителів Волині. Його опонентами на виборах були В. М. Заремба та Ю. С. Ленартович, які набрали відповідно 1157238 1143746 голосів виборців [6]. Завзята боротьба за місце голови ради у Луцьку, Володимирі - Волинському і Ратно у першому турі переможця не виявила. 10 липня відбулися повторні вибори. Головою Володимир - Волинської ради було обрано П. Г. Мамедова, Ратнівської - В. М. Струка. За результатами виборів був сформований новий склад обласної та місцевих рад. Слід зауважити, що у 1994 році відбулося значне скорочення депутатського корпусу рад усіх рівнів. Наприклад, обласна рада порівняно з 1990 роком зменшилася на 70 місць - зі 130 до 60.  

На першій сесії обласної ради, що відбулася 7липня 1994 року, заступником голови обласної ради було обрано С. В. Шевчука, визначено склад її виконавчого комітету. Заступниками голови виконкому ради затверджено М. В. Зарембу, М. Т. Косенка, П. В. Онищука, А. Г. Чумаченка. Керівником секретаріату обласної ради став С. М. Ющик. Вибори 1994 року зумовили нову розкладку політичних сил в області, пожвавили громадське життя, дали новий поштовх процесам державотворення.

29 березня 1998 року відбулися вибори до Верховної Ради України. Одночасно із парламентськими проходили вибори депутатів до обласної, міських та районних рад, а також міських голів. За результатами виборів міськими головами стали: у Луцьку - А. Ф. Кривицький, у Володимирі - Волинському - П. Д. Саганюк, у Ковелі - В. І. Бойко, у Нововолинську - В. Б. Сапожніков, у Берестечку - Л. А. Сікорська, у Горохові - В. О. Собуцький, у Камені - Кааширському - В. П. Каширець, у Любомлі - П. У. Мохнюк, у Рожищах - А. П. Лігостай, в Устилузі - Г. М. Гук, у Ківерцях - О. В. Конєв.  

До 429 рад різних рівнів області (сільських - 379, селищних - 22, міських, міст районного значення - 7, районних - 16, міст обласного значення - 4 та обласної ради) було обрано 7 774 депутати. У тому числі, до обласної ради - 80 депутатів, з яких за партійною ознакою представлені члени АПУ, НДП, СелПУ, УП Справедливість, НРУ, КПУ, УРП, ДемПУ, партії об'єднання «Громада» - всього 26 депутатів. Тобто більшість депутатів - 54 - були на той час безпартійними [1, с. 71-72].  

На першій сесії обласної ради у квітні 1998 року її головою було обрано В. П. Дмитрука. На другій сесії було утворено виконавчий апарат ради, а також президію ради у складі її голови В. П. Дмитрука, його заступника, В. Н. Струка і членів: Г. С. Маслай, І. Т. Грудзевича, Л. В. Гочачка, В. Й. Бохонюка, А. І. Зимовіна, В. С. Ковальця, В. П. Вірковського, А. А. Турака, М. М. Бащука, Г. І. Головенець. Обласною радою було створено 11 постійних комісій та тимчасову комісію з питань приватизації.

В березні 2002 року відбулися вибори до українського парламенту та місцеві органи влади. До обласної ради було обрано 80 депутатів. Більшість з них - 42, були безпартійні. АПУ представляли - 14 депутатів, НДП - 10,  Партію промисловців і підприємців та УНР по 2, ВО «Батьківщина», КПУ, КУН, НРУ, партії «Демократичний союз», «Жінки за майбутнє», «Реформи і порядок», «Трудова Україна», СДПУ(о), УРП, мали у вищому представницькому органі краю лише по одному депутату, що свідчило про слабкість їх електоральної бази.

Після виборів у всіх регіонах України, включаючи Волинь, почалось формування органів влади та управління. 10 квітня 2002 року депутати нового складу обласної ради таємним голосуванням обрали голову та заступника вищого представницького органу краю. Головою Волинської обласної ради був обраний В. П. Дмитрук, заступником голови - В. М. Струк. Заступником керівника виконавчого апарату обласної ради, керуючим справами призначений В. В. Навроцький. Про високий авторитет цих громадських діячів свідчив той факт, що вони очолили обласну раду вдруге поспіль.

У 2006 році відбулися чергові вибори до Верховної Ради України та місцевих органів влади. До обласної ради, яка налічувала 80 депутатських місць, пройшли представники таких партій: Блок Юлії Тимошенко - 40 депутатських мандатів, Виборчий блок «Наша Україна» - 18, Український народний блок Костенка і Плюща - 6, Блок Бориса Клімчука «Рідна Волинь» - 5, Народний блок Литвина - 4, Партія Регіонів - 4, Соціалістична партія України - 3 [7]. У квітні 2006 року новим головою Волинської обласної ради став представник Блоку Юлії Тимошенко А. П. Грицюк.

У 2006 році Волинська обласна рада нараховувала 15 постійних комісій, зокрема: з питань депутатської діяльності, захисту прав людини, законності, боротьби із злочинністю; з питань бюджету, фінансів, цінової політики та використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; з питань паливно-енергетичного комплексу та енергозберігаючих технологій; з питань здоров'я людини, охорони материнства та дитинства; з питань духовності, культури, релігій, засобів масової інформації, зв'язків з громадськістю; з питань освіти і науки; з питань екології, раціонального використання природних ресурсів; з питань промисловості, транспорту і зв'язку; з питань міжнародного співробітництва, зовнішньоекономічних  зв'язків та інвестицій; з питань молодіжної політики, спорту і туризму; з питань місцевого самоврядування населення, розвитку територій, регуляторної політики та соціального розвитку села; з питань соціального захисту населення, ветеранів, пенсіонерів, трудових ресурсів; з питань архітектури, будівництва, житлово - комунального господарства; з питань сільського господарства, продовольства, інвестування села та земельних відносин; з питань, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надзвичайних ситуацій.

Поряд з вже існуючими структурами, у 2006 році виникла потреба у створенні тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань приватизації. По суті, депутати обласної ради намагалися певним чином взяти під свій контроль процеси приватизації майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, додержання законодавства України про приватизацію тощо. У відповідності до Положення, Контрольна комісія є органом влади, який обирається з числа її депутатів. 24 травня 2006 року комісія у складі 7 осіб була затверджена рішенням обласної ради. В той же день було затверджене Положення про повноваження та організацію роботи Колегії обласної ради, яка раніше іменувалася президією. Цей орган створювався при голові обласної ради для вироблення узгоджених пропозицій та рекомендацій з основних питань діяльності обласної ради, координації роботи постійних комісій. Ця колегія утворюються радою і у своїй діяльності підзвітна раді. До складу колегії входять за посадою голова ради, заступник голови ради, голови постійних комісій, уповноважені представники депутатських груп і фракцій.

Висновки. Зниження електоральної активності під час виборів слід віднести, насамперед, до втрати довіри населення як до політичних партій, так і, за окремими винятками, до їх лідерів. У цілому ж результати виборчих перегонів були достатньо прогнозовані й відбивали ті тенденції та процеси, що спостерігалися в останні роки: падіння привабливості для електорату полюсів ідеологічного спектру; поступове зіштовхування на маргінес політичного процесу лівих партій; розподіл левової частки голосів виборців між двома - трьома політичними силами центристського спрямування.

Стаття присвячена аналізу процесів формування місцевих органів влади на Волині. Розглядаються умови проведення і результати виборів до обласної та міських рад 1990-2006 років, виборча активність громадян, якісний та кількісний склад представницьких органів влади в області, їх партійна належність.

Ключові слова: Волинь, демократія, вибори, обласна рада, виборча активність, електорат, міські ради.

The article is devoted of analysation of processes forming local authorities in Volyn Region. It is examinatig the terms of leadthrough and results of elections to the area and city advices 1990-2006 years, electoral activity of citizens, highquality and quantitative composition of representative structure of authorities and its affiliation.

Key words. Volyn Region, democracy, elections, oblasna rada, electoral activity, electorate, city Council.